Що означає принцип пропорційності в міжнародному гуманітарному праві?

Принцип пропорційності є одним із ключових принципів міжнародного гуманітарного права (МГП), що застосовується під час планування та ведення бойових дій. Його мета – обмежити шкоду цивільному населенню та цивільним об’єктам, яка може виникнути внаслідок нападу на законну військову ціль.

Іноді принцип пропорційності помилково трактують як «симетричність» дій сторін збройного конфлікту, коли кожна сторона має відповідати однаковими засобами або в однаковому обсязі. Насправді принцип пропорційності в МГП не пов’язаний з симетричністю дій. Він стосується виключно оцінки співвідношення між очікуваною військовою перевагою від конкретного нападу та можливими наслідками для цивільного населення і цивільних об’єктів.

Що таке очікувана супутня шкода

Під час планування нападу командування повинно оцінити не лише його військову мету, а й можливі наслідки для цивільних осіб і цивільних об’єктів. У міжнародному гуманітарному праві такі можливі втрати або пошкодження, що можуть виникнути внаслідок удару по законній військовій цілі, називають очікуваною супутньою шкодою.

Саме з нею пов’язаний принцип пропорційності. Відповідно до пункту b) частини 5 статті 51 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року забороняється:

«напад, котрий, як можна очікувати, попутно потягне за собою втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб та шкоду цивільним об’єктам, або те й інше разом, які були б надмірними щодо конкретної і безпосередньої воєнної переваги, якої передбачається таким чином досягти».

Отже, міжнародне гуманітарне право вимагає оцінювати не лише очікувану військову перевагу, а й можливі ризики для цивільного населення. Якщо прогнозована супутня шкода є надмірною порівняно з конкретною і безпосередньою воєнною перевагою, такий напад суперечитиме принципу пропорційності.

Відмінність від принципу розрізнення

Принцип пропорційності нерідко плутають із принципом розрізнення, хоча вони регулюють різні аспекти ведення бойових дій.

• Принцип розрізнення зобов’язує сторони збройного конфлікту постійно розмежовувати цивільних осіб і комбатантів, а також цивільні та воєнні об’єкти. Напади можуть бути спрямовані лише проти законних військових цілей.
• Принцип пропорційності застосовується вже після того, як встановлено, що об’єкт є законною військовою ціллю. Він вимагає оцінити, чи не буде очікувана супутня шкода цивільному населенню або цивільним об’єктам надмірною порівняно з конкретною і безпосередньою воєнною перевагою, яку планується отримати.

Ці принципи нерозривно пов’язані, однак вони регулюють різні аспекти ведення бойових дій. Принцип розрізнення визначає, які особи та об’єкти можуть бути законними військовими цілями, тоді як принцип пропорційності застосовується під час оцінки можливих наслідків нападу на такі військові цілі для цивільного населення та цивільних об’єктів.

Важливість дотримання принципу пропорційності

Принцип пропорційності є одним із фундаментальних механізмів захисту цивільного населення під час збройних конфліктів. Разом із принципами розрізнення та вжиття запобіжних заходів він спрямований на те, щоб мінімізувати гуманітарні наслідки бойових дій і забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

Український Червоний Хрест відповідно до свого мандата продовжує поширювати знання про міжнародне гуманітарне право, сприяючи кращому розумінню його принципів та їх застосуванню на практиці.