У Києві 15-18 квітня відбувся І З’їзд Товариства Червоного Хреста України. Саме ця дата є початком роботи Українського Червоного Хреста як самостійного національного товариства. Втім, на той час йому не вдалося домогтися міжнародного визнання своєї незалежності, і вже в 1923-1925 роках Український Червоний Хрест офіційно увійшов до складу Союзу Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР.

Товариство організовує тисячі безкоштовних їдалень для бідних, надає населенню мільйони продовольчих пайків.

Українське Товариство Червоного Хреста має в своїй власності 119 медичних, 206 профілактичних та дитячих закладів, четверту частину всіх протитуберкульозних диспансерів, 36 оздоровчих установ, 800 лазень, 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни.

ід час Другої світової війни Товариство готує та відправляє на фронт понад 100 тисяч медичних сестер, санінструкторів та сандружинниць. В цей час Червоний Хрест також стає ініціатором безоплатного донорства. Подвиг 17 українських сестер милосердя, учасниць бойових дій, відзначений медаллю імені Флоренс Найтінгейл – вищою нагородою Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Нині в Україні 23 медичних сестри увінчані цією найпрестижнішою світовою відзнакою за виняткове милосердя у повоєнний і мирний час.

Для Товариства Червоного Хреста Української РСР важливе значення отримало продовження зміцнення зв’язків і співпраці з органами й установами здоров’я та залучення широких мас до участі в заходах щодо ліквідації санітарних наслідків війни. Товариство розпочинає відновлення мережі лікувальних закладів, а також лазень, оздоровчих закладів, їдалень. Товариство Червоного Хреста України започатковує власну санітарну службу, у складі якої налічується 180 тисяч активістів. Завданням служби був контроль за гігієнічним станом водойм, ґрунтів, повітря. У широких масштабах здійснюється підготовка санактиву – людей, які в санітарних гуртках набули знання з певної галузі медицини і надавали лікарням, поліклінікам допомогу з догляду за хворими вдома, охорони здоров’я дітей, профілактики інфекційних хвороб.

Створення патронажної служби Товариства для медико-соціальної підтримки малозахищених верств населення.

Більш ніж 10 тисяч активістів, члени санітарних постів і дружин Червоного Хреста взяли участь у евакуації й розселенні постраждалих від Чорнобильської катастрофи, надавали їм медико-соціальну, психологічну та матеріальну допомогу. Було розподілено 7 тисяч тон продуктів харчування, 105 тон сухого молока, полівітамінів, левотироксин.

За ініціативи Червоного Хреста УРСР почала діяти комплексна Чорнобильська програма. Пересувні діагностичні бригади Червоного Хреста проводили обстеження постраждалого населення, вели просвітницьку роботу серед населення постраждалих регіонів. На підтримку гуманітарних програм для постраждалого від аварії на ЧАЕС населення Червонохресний рух залучив понад 35 млн. доларів США.

Товариство отримує офіційне визнання Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Женеві і стає повноправним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Верховною Радою України прийнято закон «Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні», яким визначені порядок та умови використання і захисту емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця на території України.

Прийнято Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України», яким регулюються відносини, пов’язані з діяльністю Товариства Червоного Хреста України, визначається його правовий статус та правові засади діяльності.

Верховна Рада України ратифікувала ІІІ Додатковий протокол до Женевських Конвенцій 1949 року «Про Червоний Кристал».

Товариство працює в особливому режимі.  Створені загони швидкого реагування для надання допомоги постраждалим під час громадського неспокою, особливо в Києві, Харкові, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Вінниці і Вінницькій області. Товариство зосереджує роботу на наданні допомоги постраждалим і внутрішньо переміщеним особам із зони збройного конфлікту та Криму, а також продовжує допомагати вразливим категоріям населення. Розвивається напрямок діяльності Товариства з психосоціальної допомоги.

У Товаристві проходить реформування та організаційний розвиток для посилення основних напрямків діяльності: розвиток волонтерського руху, навчання першій допомозі, реагування на надзвичайні ситуації, поширення знань, спрямованих на захист населення, допомога найуразливішим верствам населення тощо.

Пандемія COVID-19. Товариство мобілізує усі можливі ресурси для протидії його поширенню серед населення. Товариство проводить інформування щодо COVID-19 та вакцинації; робить передачу обладнання та засобів індивідуального захисту до медичних установ, посилено підтримує на час пандемії вразливі верстви населення.