Поїздка до геріатричного пансіонату: розповідь волонтерки Червоного Хреста

Поїздка до геріатричного пансіонату: розповідь волонтерки Червоного Хреста

Декілька років волонтерства і тільки перша поїздка до людей «оксамитового віку». Чому? Я боялася своєї реакції, можливої антипатії або негативної відповіді на егоїстичне питання: «Чи отримаю я від цього щось добре?»

Десятки поїздок до дитячих будинків, приблизно стільки ж написаних статей і постів, участь у стратегічній і  організаційній роботі — в цьому мені було цікаво, але звично.

Ця поїздка — новий відлік. У ній все було інакше. Тут з відкритим ротом слухала і мовчки захоплювалася, тихо підспівувала і з радістю дарувала квіти.

DSC08206

Сьогодні в Богодухівському геріатричному пансіонаті (Харківська обл.) 13 бабусь і 15 дідусів. Уже пригледіла для себе щонайменше 7 осіб, з якими дуже хочеться активніше поспілкуватися.

На тумбочці Анатолія — В. Пікуль, закладка вже на останніх сторінках. Чоловік в окулярах з товстими лінзами – цікавий та освічений. Спогадами переніс мене років на 40 у минуле – туди, де ми уявно майже однолітки. Там у нього молода дружина, прекрасна теща-математик, квартира в кооперативі (правильний вираз?) і 150 людей в підпорядкуванні. За сучасними поняттями — ресурсний, успішний, «досягатор». Де правда, де вигадка? Чому він тут — я не спитаю, але із задоволенням послухаю. Знаю тільки, що у нього є син.

Славко (повного імені не знаю). Майстерно будує храми і кораблі… із сірників. Ювелірно, акуратно, чітко. Скопіював модель Богодухівської церкви, інший храм вигадав сам. Мені дуже сподобався правдоподібний дзвін із фольги. Також чоловік добре грає в шахи.

Багато особистих історій у пансіонаті. Тут дуже затишно. Ми ходили по кімнатах, як по музею — в’язані квіти в в’язаних горщиках, незвичайні фігурки та малюнки.

Як учасник поїздки захоплена капітальної підготовкою організаторів, тихою і потужної щедрістю спонсорів. Завдяки їхній підтримці ми змогли привезти гігієнічні набори, солодощі та продукти харчування, букети квітів кожному мешканцю пансіонату.

Нас запрошують ще і ще, напевно симпатія взаємна. Просять підготувати конкурси, ігри, гуморески і акордеон. Хто грає на музичному інструменті? Хто хоче дарувати дідусям і бабусям гарний настрій — пишіть, приєднуйтесь, ласкаво просимо! Також будемо вдячні за матеріальну підтримку пансіонату.

Нехай ніхто в цьому світі не буде самотнім!)

Олена Бєлоусова, волонтер Харківської обласної організації Товариства
Фото: Олена Ковальова

Share this post