СИМВОЛІКА МІЖНАРОДНОГО РУХУ ТА ЗАХИСТ ЕМБЛЕМИ

Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця має три емблеми: червоний хрест, червоний півмісяць та червоний кристал. Кожна з них має захисний статус, закріплений міжнародним гуманітарним правом у Першій Женевській Конвенції 1949 року та Третьому Додатковому Протоколі до Конвенції 2005 року. Емблеми надають захист медичному та духовному персоналу збройних сил та особам і об’єктам, які належать до Міжнародного Руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Емблеми не мають жодного культурного, релігійного, або політичного значення.

Емблема Червоного Хреста – зображення червоного хреста на білому тлі. Використовується в якості символу захисту духовного та медичного персоналу збройних сил під час збройних конфліктів та розпізнавального знаку приналежності до Міжнародного Руху в мирний час.  Червоний Півмісяць і Червоний Кристал еквівалентні символу Червоного Хреста.

Всі три емблеми мають однаковий статус в рамках міжнародного гуманітарного права і відповідно до законів країни, в якій вони використовуються. Національне товариство може використовувати одну з трьох емблем, що вказують на їхню діяльність.

«Товариство має виключне право на використання емблеми, прапора, розпізнавальних знаків та найменування Червоного Хреста, передбачених Указом Президента України від 28 жовтня 1992 року «Про Товариство Червоного Хреста України», «Законом України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні» від 8 липня 1999 року, правилами використання національними товариствами емблеми Червоного Хреста і Червоного Півмісяця 1991 року, прийнятими ХХ Міжнародною конференцією (Відень, 1965 р.) і переглянутими Радою делегатів (Будапешт, 1991 р.). Додатковим протоколом ІІІ від 8 грудня 2005 року (Женева, 2005), пунктом 2 Резолюції 1 ХХІХ Міжнародної конференції Червоного Хреста та Червоного Півмісяця від 22 червня 2006 р. та Статутом ТЧХУ для цілей, визначених міжнародними конференціями Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, відповідно до Женевських конвенцій 1949 року…»  (витяг із Статуту ТЧХУ)

Кожна з емблем має захисний статус, визначений Міжнародним гуманітарним правом у Першій Женевській Конвенції 1949 року та Третьому Додатковому Протоколі до Конвенції 2005 року і не мають жодного культурного, релігійного, або політичного значення.

Емблеми використовуються із захисною та розпізнавальною метою. Напад на людину, обладнання або установу, які захищені емблемою, означає порушення норм Женевських Конвенцій, а ті, хто здійснив це порушення, несуть кримінальну відповідальність, яка прирівнюється до воєнного злочину.

Окрім емблеми, може використовуватися також логотип, що являє собою емблему з додаванням окремих текстових та/або візуальних елементів. На відміну від емблеми, логотип використовується не із захисною, а із розпізнавальною метою: це означає, що певні люди або об’єкти, які мають відношення до національних товариств, мають відношення і до діяльності Міжнародного Руху.
Товариство Червоного Хреста України має власний логотип.

Будь-яке зловживання у використанні емблем – імітація, віроломство чи неправомірне використання – може послабити їх захисну функцію та серйозним чином знизити ефективність діяльності з надання допомоги на полі бою тим, хто її потребує.

Використання символіки Руху установами або особами без відповідного дозволу (комерційними фірмами, аптеками, лікарями), які займаються приватною практикою, неурядовими організаціями, приватними особами, волонтерами, розміщення їх на автомобілях з гуманітарною допомогою заборонено і передбачає відповідальність згідно із Кримінальним кодексом України.