Якщо ти можеш допомогти — зроби це: Вікторія Стеценко, Суми

Вікторія Стеценко добре знає, що означає змінювати життя заради людей. Понад 15 років вона працювала у банківській сфері, а згодом обрала інший шлях і стала медсестрою. До Українського Червоного Хреста долучилася ще у 2016 році: спочатку координувала донорський рух, а пізніше стала частиною загону швидкого реагування.

За роки волонтерства вона брала участь у десятках реагувань, евакуацій та гуманітарних місій. Особливо теплими спогадами залишилися виїзди на прикордонний пункт Колотилівка–Покровка, де команда допомагала українцям, які поверталися додому.

Втім, є й інший бік волонтерської роботи. Виїзди на місця обстрілів завжди пов’язані з ризиком, адже загроза повторних ударів залишається навіть після прибуття рятувальників. Найважче, зізнається Вікторія, коли адреса чергового виклику виявляється знайомою і ти розумієш, що там можуть бути твої друзі, сусіди чи рідні.
Для родини Вікторії волонтерство давно стало спільною справою.

Донька Вікторії, Варвара, також є волонтеркою загону швидкого реагування Українського Червоного Хреста на Закарпатті, а десятирічний син завжди цікавиться, чим може допомогти маминій команді. Власним прикладом Вікторія показує дітям, що допомога іншим починається з небайдужості.

Вона переконана, що бути Українського Червоного Хреста — це не лише про реагування на надзвичайні ситуації. Це про постійний розвиток, нові знання, практичні навички та досвід, який допомагає ставати сильнішими й ефективніше допомагати людям.

«В Українському Червоному Хресті ти вчишся, бачиш свої сильні сторони й помилки, удосконалюєш навички та отримуєш досвід, який неможливо здобути деінде», — говорить Вікторія.