Воєнний злочин чи військовий злочин: у чому різниця?

Терміни «воєнний злочин» і «військовий злочин» (у чинному українському законодавстві вживається термін «військове кримінальне правопорушення») часто плутають і використовують як взаємозамінні. Однак це різні юридичні поняття: вони мають різні ознаки, підстави відповідальності та коло осіб, які можуть їх вчинити.

Воєнні злочини – це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені під час і у зв’язку зі збройним конфліктом. Перелік воєнних злочинів, що належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС), містить стаття 8 Римського статуту МКС. До таких злочинів належать, зокрема, умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти, катування, жорстоке поводження, незаконна депортація або переміщення цивільних осіб, сексуальне насильство, незаконне знищення чи привласнення майна та інші серйозні порушення законів і звичаїв війни.

В Україні кримінальна відповідальність за воєнні злочини передбачена, зокрема, статтею 438 Кримінального кодексу України, яка має назву «Воєнні злочини».

Воєнний злочин може вчинити не лише військовослужбовець, а й цивільна особа – якщо її дії мають усі ознаки конкретного воєнного злочину. Обов’язковою ознакою воєнного злочину є його зв’язок зі збройним конфліктом.

Військові кримінальні правопорушення («військові злочини») – це передбачені розділом XIX Кримінального кодексу України кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби. Відповідне визначення міститься у статті 401 Кримінального кодексу України.

До них належать, зокрема, непокора, невиконання наказу, самовільне залишення військової частини або місця служби, погроза або насильство щодо начальника, порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості та інші. Вони можуть вчинятися як у мирний час, так і під час особливого періоду, воєнного стану чи в бойовій обстановці – залежно від ознак конкретного складу. Їхніми суб’єктами є, зокрема, військовослужбовці, а також військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів.

Отже, головна відмінність полягає в тому, що воєнні злочини є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права, пов’язаними зі збройним конфліктом. Тоді як військові кримінальні правопорушення посягають на встановлений законодавством порядок несення або проходження військової служби.

Водночас окремі діяння залежно від обставин можуть мати ознаки як військового кримінального правопорушення, так і воєнного злочину. Наприклад, мародерство, насильство над населенням у районі воєнних дій, погане поводження з військовополоненими передбачені розділом XIX Кримінального кодексу України як військові кримінальні правопорушення. Якщо такі дії відповідають усім ознакам конкретного воєнного злочину, вони можуть кваліфікуватися за статтею 438 Кримінального кодексу України.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця або Червоного Кристала також є кримінальним правопорушенням за українським законодавством. Залежно від обставин відповідальність за такі дії передбачена статтями 435 і 445 Кримінального кодексу України.

Неправомірне використання цієї символіки може бути й воєнним злочином. Наприклад, у міжнародному збройному конфлікті неналежне використання розпізнавальних емблем, яке спричинило смерть або серйозне тілесне ушкодження, може становити воєнний злочин.

Розуміння цієї різниці є важливим для правильної правової оцінки діянь під час збройного конфлікту та розуміння того, хто і за що може нести кримінальну відповідальність.