Про Комісію з питань розвитку волонтерства та молодіжної політики Товариства Червоного Хреста України
Волонтери є рушійною силою Товариства Червоного Хреста України, спрямованою на розвиток, зміни та інновації. Вони є найбільш надійною зв’язною ланкою між Товариством та суспільством у цілому, власним прикладом поширюючи високі ідеали та цінності, які сповідує Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Розвиток волонтерського руху є незмінним пріоритетом і стратегічним завданням Товариства. Саме з цією метою створена та функціонує Комісія з питань волонтерства і молодіжної політики Товариства.
Місія Комісії полягає у сприянні системному і гармонійному розвитку волонтерського руху Товариства, адвокації прав та інтересів волонтерів Товариства на міжнародному, національному, обласному та районному рівнях. Комісія також розвиває та поширює культуру волонтерства в країні, заохочує нових волонтерів та мотивує існуючих.
Складається Комісія з 9 осіб, а саме: 1 голова комісії, 5 ординарних членів та 3 радники.
Дар’я Костюченко
м. Лисичанськ/ м.Дніпро
Голова Національної Комісії
Свою діяльність у Товаристві Червоного Хреста України я почала ще з 2020 року. Рішення стати волонтером було не спонтанним, я знала з якою метою та заради чого я йду в організацію. Однією з причин було те, що я з малечку хотіла допомагати людям у скрутних ситуаціях. Тому прийшовши до Луганської обласної організації ТЧХУ я вже чітко усвідомлювала в яких напрямках буду розвиватися.
Я стала інструктором з першої допомоги, проводила тренінги та майстер класи для населення та волонтерів. Допомагала на локаціях з психосоціальної підтримки, приймала участь у підготовці та проведенні заходів від нашої організації, видавала гуманітарну допомогу та брала участь у різних акціях (наприклад день першої допомоги ). Також я є членом загону швидкого реагування і наразі продовжую допомагати людям.
Вже три роки я входжу до великої та дружньої родини Товариства Червоного Хреста України. За цей час я отримала безцінний досвід, нові знайомства та близьких для мене людей. Пройшла багато корисних тренінгів та сесій, знайшла своє місце.
З грудня 2023 року я є Головою Національної волонтерської Комісії з питань розвитку волонтерства та молодіжної політики.
Бути частинкою Національної комісії – новий етап життя для мене.
Червоний Хрест для мене – це про свідомість. І я хочу, щоб кожен волонтер пам’ятав заради чого він колись прийшов сюди.
Марія Нарцева
м. Сєвєродонецьк/м. Харків
Заступниця Голови Національної Комісії
Лідерка Центрального регіонального об’єднання
Мій шлях в організації розпочався у Сєвєродонецькій міській організації у 2019 році.
Зараз я — волонтерка Харківської обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Для мене важливо допомагати людям, тому зараз я обрала напрям психосоціальної підтримки. Особливо активно я долучаюся до активностей: майстер-класи для дітей, тренінги з психосоціальної підтримки та пропагування донорства крові.
Також я — тренерка з Волонтерського менеджменту.
Аліна Кучерявенко
м. Сєвєродонецьк/м. Львів/м.Київ
Лідерка Центрально-Західного регіонального об’єднання
Моя діяльність у Товаристві Червоного Хреста України розпочалась 1 жовтня 2020 року.
В Луганській області почались масштабні пожежі, людей з прилеглих сіл до мого міста евакуювали в школи. Я взяла деякі речі та канцелярію і відправилась в школу, де я навчалась, для того, щоб віддати це волонтерам. В школі я побачила багато людей в формі Червоного Хреста і мене вразила їх згуртованість і швидкість їх роботи. З кожним новим днем волонтерства в школі я розуміла, що Червоний Хрест України – це те, що лежить у мене в серці і те, чим я хочу займатись.
Вже майже 3 роки я є маленькою частинкою великого Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Я пройшла велику кількість тренінгів та сесій, багато комунікувала з людьми і маю достатньо великий багаж знань.
З грудня 2022 року мене обрали членом Національної Комісії з питань розвитку волонтерства та молодіжної політики.
Національна Комісія — це неймовірно потужний інструмент Товариства для допомоги діяльності волонтерам.
Я дуже хочу, щоб волонтерство в Червоному Хресті України для всіх було не роботою, яку ти не хочеш виконувати, а дійсно улюбленим заняттям та відрадою у важкі часи. Я зроблю усе можливе заради досягнення цієї мети.
Ілля Топчієнко
м. Кривий Ріг
Лідер Південного регіонального об’єднання
Мій шлях волонтерства розпочався в 2019 році, коли мене запросили на тренінг з першої допомоги.
Вже після першого тренінгу мені стало цікаво дізнатися більше про організацію і я просто сказав: «Хочу бути з вами!».
Відтоді я почав брати активну участь у житті Товариства Червоного Хреста України, яке зараз стало моєю другою сім’єю.
За цей час я взяв участь у проєкті «молодіжних лідерів» та став інструктором з YABC, завдяки чому здобув досвід, який мені допомагає в роботі волонтера і в повсякденному житті, а також познайомився з багатьма талановитими та професійними людьми з усіх куточків України.
Для мене стати членом Національної Комісії з питань розвитку волонтерства та молодіжної політики Товариства Червоного Хреста України – це новий досвід та одночасно можливість запровадити ідеї для подальшого розвитку волонтерства.
Волонтерство — це круто!
Анна Губелюк
м. Вінниця
Лідерка східного регіонального об’єднання
Свій шлях у Товаристві Червоного Хреста України я розпочала у травні 2020 року.
В Товариство Червоного Хреста я потрапила завдяки своїй подрузі, яка долучила мене до волонтерства.
Чому саме напрям психосоціальної підтримка? Напевно, тому що, психосоціальна підтримка – це спосіб допомогти людям: знизити рівень стресу, зняти емоційну напругу та навчити, як можна самому потурбуватися про себе і своїх рідних.
І я хотіла допомогти людям, хоча б трішки впоратися зі своїми переживаннями та прийняти свої емоції. Надати їм ту підтримку та опору, яка їм вкрай необхідна. Адже, це важливо, показати людям, що ти можеш і готова їх вислухати й просто побути поруч, якщо вони цього хочуть.
За освітою я вчитель початкових класів та математики. Успішно працюю в школі за спеціальністю.
Думки про волонтерство виникли після 24 лютого, особливо після того, як до мого класу доєдналися дітки з тимчасово окупованих територій. Хотілося хоча б якось їм допомогти відчути себе у безпеці та відволікти їх від подій.
І я почала придумати для них різноманітні активності під час та після уроків. І хоча як вчитель робила максимум, я відчувала, що своїми знаннями та навичками я можу допомогти більшій кількості людей, не лише дітям, а й дорослим. І саме тоді я почала задумуватися про волонтерство.
На початку волонтерської діяльності я була звичайним волонтером, пізніше – лідером волонтерів. А зараз я тренерка з психосоціальної підтримки та отримую від цього величезне задоволення.
Роман Єжгуров
м. Чорноморськ
Лідер Західного регіонального об’єднання
За Рік від волонтера у Чорноморській Міській Організації Українського Червоного Хреста, допомагав з видачею гуманітарної допомоги та проведенням заходів першої психологічної допомоги, а також сесій, пов’язаних з мінною безпекою.
Згодом, цей шлях переріс у більше – став інструктором з мінної небезпеки.
Сьогодні я проводжу сесії для місцевого населення, це дає знання як врятувати життя при зустрічі з вибухонебезпечним предметом та як правильно діяти під час артобстрілів.
Також є тренером з Life Skills/Sprint, та завдяки моїм сесіям молодь з Чорноморська та навколишніх громад отримує життєві навички, критично важливі для ефективного впорядкування особистого життя та професійної діяльності у сучасному світі, який кожного дня пропонує нові виклики та можливості.
Наразі, розвиток молоді та волонтерства життєво необхідний, оскільки саме взаємодопомога та плідна взаємодія між людьми стають непохитним фундаментом, на якому тримається соціум.
Моя роль як ординарного члена Волонтерської Комісії Національного Комітету – сприяння розвитку молодіжного волонтерського руху. Кожна допомога важлива, кожна навичка рятує, кожен вклад – це крок до мирного майбутнього.
Олександр Кравченко
Запоріжжя
Радник
Волонтерство — це про добрі справи. Мій шлях волонтерства розпочався задовго до того, як я зрозумів та усвідомив, що я волонтер. Все почалось з: “А можеш допомогти?”
Так, починаючи з 2017 року я потроху допомагав: робив меблі, ремонтував, завозив – відвозив. Завдяки цьому потроху я і почав дізнаватись про Червоний Хрест України та волонтерство.
24.02.2022 – дата, яка змінила життя кожного. Командою небайдужих та завзятих ми працювали 24/7. Брались за будь-яку роботу: допомагали на складі та офісі, відповідали на дзвінки та надавали першу психологічну допомогу, видавали продуктові набори й робили все що було потрібно тут і зараз.
Волонтерство — це про команду, спільну мету та щастя працювати разом на користь інших. Я усвідомив, що це моє і про мене. Я багато навчався, спілкувався, працював та керував.
З вересня 2022 мене обрали Головою районної організації, а в грудні — радником Національної Комісії. Як волонтер і як співробітник, я бачу подальший розвиток сильної команди однодумців, бо тільки разом можна зробити більше.
Я знаю, як ідеї єднають людей. Я знаю, що ми багато чого зробимо разом.
Мацегора Єлизавета
м. Сєвєродонецьк
Радниця
Мій шлях в організації почався з лютого 2018 року. Можна сказати, що до Товариства Червоного Хреста України я потрапила випадково.
Пам’ятаю свою першу діяльність: це був Всесвітній день хворого, ми ходили до дитячого відділення у лікарні. Серед усіх заповнених дітьми палат мені запам’яталася одна – у ній було маленьке немовля, яке знаходилось у лікарні разом з нянею дитячого будинку, бо його покинули батьки. Тоді я зрозуміла, що моя участь у Товаристві Червоного Хреста України зовсім не випадкова – і я там, де повинна бути.
Я вдячна Червоному Хресту України, що він подарував мені багато знайомств, справжніх друзів та гарних колег.
Зараз я вже майже 4 роки є маленькою частиною Міжнародного Руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Я стала інструктором з першої допомоги – навчаю людей надавати першу допомогу собі та оточуючим; інструктором з першої психологічної допомоги – бо кожен може зустріти людину у стані дистресу, яка потребує емоційної підтримки та допомоги; тренером з ввідного курсу для волонтерів – ми знайомимо людей, які виявили бажання стати волонтером, з Міжнародним Рухом Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, з нашою історією, з діяльністю Товариства, з напрямками роботи. Також я член Загону швидкого реагування, бо знаю, як необхідна допомога під час надзвичайної ситуації. Я пройшла багато тренінгів, тому маю великий багаж знань за плечима.
З недавнього часу, я перейшла на новий етап – стала членом національної Комісії з питань розвитку волонтерства та молодіжної політики. Де ми з прекрасною командою розвиваємо та покращуємо волонтерський руху в нашому Товаристві.
Як багато ще можна написати та розказати про всі пригоди за час моєї діяльності. Було б непогано, якщо була б можливість переформатувати спогади у надрукований текст. Я сподіваюсь, що колись знайдеться вчений, якому вдасться це зробити.
Комісія з питань розвитку волонтерства та молодіжної політики Товариства Червоного Хреста України – це потужний інструмент нашого Товариства для покращення волонтерства, тому бути зараз частиною команди – це неймовірно відповідально та цікаво 🙂 Я прагну, щоб волонтерство в Червоному Хресті України було лише вмотивоване та в задоволення, тому роблю все можливе для того, щоб цього досягти.
Андрій Скороход
м. Миколаїв
Радник
Моя історія становлення співробітником, а саме головою організації, вже стала національним прикладом.
Ще з 2013 року прийшовши до Заводської районної організації в місті Миколаєві, почав займатися навчанням Першої допомоги та інших інформаційних напрямів організації. Розумію, що треба розвивати волонтерство, і починаю цим займатися.
Ставши членом організації , у 2017 році мене вибрали виконуючим обов’язками голови Заводської районної організації, але це був тільки початок моєї кар’єри у Товаристві Червоного Хреста України. Незважаючи на посаду та навчання, я продовжую займатися волонтерством та популяризувати це.
І ось через труднощі та відмови, через мій молодий вік – у 2019 році та дотепер я був обраний на посаду Головою Миколаївської обласної організації. За час моєї роботи організація змінилися, не тільки ззовні. Зараз ми маємо стабільний розвиток і не збираємося зупинятися.
Товариство Червоного Хреста України у Миколаєві – це не тільки гуманітарна організація, а ще платформа для розвитку і допомоги кожному.
Моя мотивація бути радником продовжується вже не перший рік. Бо я, як співробітник, а саме голова, бачу волонтерів с іншої сторони та хочу допомогти розвиватися та діяти в реальному напрямку. На останок, скажу, що членство в Товаристві Червоного Хреста України – це важливо і є рушійною силою у розвитку.