«Червоний Хрест України – це місце, де я можу допомагати тим, хто найбільше цього потребує», – розповідає Марта Генюк (Харків)

«Людське життя для мене завжди було найвищою цінністю і я не можу вчинити по-іншому».

До війни Марта не була волонтером у Товаристві Червоного Хреста України, але мала досвід волонтерства в інших організаціях та активно займалася студентським самоврядуванням. Коли розпочались військові дії дівчина здійснювала організацію життєдіяльності університетського гуртожитку, в якому сама проживала, обладнувала підвальне приміщення для розміщення мешканців та допомагала в евакуації 250 людей. Після евакуації останнього студента, взявши з собою кота, якого потрібно було відвезти власниці у Вінницю, і маленького самотнього тритона, дівчина сіла на евакуаційний потяг до рідного міста Рівне. Прихистивши тритона у батьків, Марта на фурі із гуманітарною допомогою, яка відправлялася зі Львова до Харкова повернулася назад, аби допомагати харків’янам.

«Мене з дитинства називали маленьким сонечком, а для всіх близьких я просто зірочка», – розповідає Марта. «В мене дуже багато енергії та тепла, з яким я готова ділитися. Зараз важко всім, і я рада, що можу бодай найменшим допомогти людям».

Дівчина з командою волонтерів доставляє продукти харчування та інші засоби першої необхідності людям, що перебувають в укриттях, бомбосховищах, метро, самотнім людям, які залишилися у місті, а також тим, хто перебував чи перебуває під окупацією в Харківській області, а також займається висвітленням діяльності обласного осередка Червоного Хреста України.

Свій ювілей, 20-річчя, Марта зустріла в колі нової сім’ї – Харківської обласної організації Червоного Хреста України. Дівчина мріє, що по завершенню війни не припинить волонтерство в організації, а вивчиться на інструкторку з першої психологічної допомоги та психосоціальної підтримки, і буде продовжувати допомагати й підтримувати дітей та їх батьків.

Історії добра: PRO мільйони добрих справ Червоного Хреста України