Історія

Як все починалось

У 1992 році у зв’язку з розпадом СРСР було ліквідовано Виконком Союзу Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР. Центр Розшуку та Інформації Російського Червоного Хреста у Москві припинив виконувати запити громадян колишніх Радянських республік, в тому числі і запити, які надсилали громадяни України. Незалежне Товариство Червоного Хреста України створене в цей час, проголосило одним з пріоритетних напрямів своєї діяльності здійснення розшуку та возз’єднання родин, розлучених внаслідок Другої світової війни. Це обумовило створення Служби розшуку Товариства Червоного Хреста України та розробку стратегії її діяльності.

timeline_pre_loader

Січень-травень 2014

З початком подій на майдані у Києві співробітники Служби розшуку відслідковували ситуацію та активно долучились до роботи з ВРЗ. Задля запобігання втрати родинних зв’язків розроблено листівку, яка розповсюджувалася серед учасників подій на Майдані у Києві співробітниками СР, ЗШР, Київської МО ТЧХУ.

Налагоджено контакти з МВС України та вироблено механізм реагування у разі звернень з боку громадян про зникнення членів родини.

На сайті міжнародної спільноти Червоного Хреста Family links створено онлайн-сторінку  України з розшуку рідних, зв’язок з якими втрачено. Співробітники  з ВРЗ – підрозділ МКЧХ, чиїм мандатом є оперативне реагування при виникненні збройного конфлікту, прибули до України; форма заяви про розшук членів родини була адаптована до ситуації в Україні.

Червень – грудень 2014

Діяльність з ВРЗ обумовлюється наступними факторами:

  • Початок збройного протистояння на сході України, втрата зв’язку з військовослужбовцями та мирним населенням на території військових дій
  • Вимушене переміщення цивільного населення

До Служби розшуку надходять перші заяви про втрату зв’язку з рідними у зв’язку зі збройним конфліктом на сході України.

Події під Іловайськом наприкінці серпня 2014 року – больова точка для кожного українця, проте для сотень родин – це не просто чорні дні в календарі, це переломний момент життя, у якому віднині поселились біль, горе, надія й відчай, страх почути такі дивні для того, попереднього життя щасливої родини, слова «за результатами ДНК-експертизи збіг…»

Сина мобілізували у травні 2014р. Я звикла телефонувати йому кожного дня, щоб бути певною, що в ньому все гаразд, але того дня він не відповів на мій дзвінок. Я подзвонила  згодом ще раз, але його телефон був вимкнений. Я відразу відчула – щось не так» – говорить Марія, мама 22-річного Ю., витираючи сльози. «Він був певен, що скоро все скінчиться й він повернеться, казав: «Мам, не хвилюйся, на кінець літа я повернуся, збирай яблука в саду…»

Сотні зниклих членів родини, відсутність в державі налагодженого механізму діяльності по розшуку в умовах збройного конфлікту (адже хто б міг подумати, що в Україні, яка вже майже 70 років живе під мирним небом, станеться війна?) поставили нові завдання перед СР ТЧХУ.

  1. Розширення діяльності у напрямку розшуку членів родини, зв’язок з якими втрачено внаслідок збройного конфлікту в Україні
  2. Розширення групи бенефіціарів Служби розшуку з огляду на внутрішньо-переміщених осіб (ВПО).
  3. Модифікація діяльності з відновлення родинних зв’язків (ВРЗ):
  • більш активне залучення нових інструментів з розшуку та технічних засобів (мобільний зв’язок, електронна пошта тощо) з огляду на необхідність оперативного реагування на потреби громадян з ВРЗ;
  • розширення практики особистих зустрічей із запитувачами при оформленні запитів та супроводі родин, чиї рідні зникли безвісти чи перебувають у затриманні.
  • налагодження оперативних видів зв’язку з партнерськими організаціями, підрозділами державних структур та органами влади з метою найбільш ефективного задоволення потреб бенефіціарів у відновленні/підтримці родинних зв’язків, втрачених внаслідок збройного конфлікту в Україні.
  1. Впровадження в діяльність з ВРЗ компоненту психосоціальної підтримки (ПСП):
  • Вивчення та адаптація методичних матеріалів щодо ПСП
  • Розробка модулів та навчання працівників ТЧХУ навичкам надання ПСП бенефіціарам Служби розшуку на регіональному рівні.

МКЧХ надає підтримку Службі розшуку ТЧХУ в сфері освоєння теоретичних основ розшукової діяльності в умовах збройного конфлікту: в жовтні 2014 р. проведено навчання працівників СР основам безпечного доступу.

Налагодження тісних контактів з відповідними структурами СБУ, МВС України та Міністерства оборони України дозволило оперативний обмін інформацією з партнерами задля вчасного інформування запитувача та підвищення ефективності розшукових запитів.

Найбільшою проблемою залишається відсутність доступу представників Червоного Хреста на територію, що не контролюється українською владою, як з точки зору доступу до місць утримання військовополонених, так і стосовно встановлення місць загибелі.

«I пiд небом – тим, що плаче –

Я почую голос твiй»

Значну допомогу в розшуку та ВРЗ надають співробітники Луганської та Донецької обласних організацій та районних організацій ТЧХУ зазначених областей в межах своїх можливостей. Так, наприкінці червня – на початку липня 2014р. завдяки співпраці служби розшуку НК ТЧХУ, Закарпатської, Полтавської та Луганської ОО ТЧХУ вдалось встановити місце перебування у затриманні поранених військовослужбовців ЗСУ та передати їм звістку від родини.

З огляду на відсутність поштового зв’язку, перебої в роботі телефонних мереж, сотні родин в Україні та за її межами не можуть отримати звістку про своїх рідних на території Донецької та Луганської областей. Співробітники Донецької та Луганської обласних організацій на прохання СР ТЧХУ відвідують адреси проживання родин, яких розшукують рідні, досить часто ці візити є неймовірно болісними…

«Доброго дня, колеги! Тільки-но повернулася з адреси, яку ви просили відвідати. Сусіди, з якими мені вдалось поспілкуватись, повідомили, що розшукувані Галина та її чоловік Іван померли взимку від переохолодження. В їх квартиру потрапив снаряд. Вікна вибито. Будинок не опалювався. Вони просто замерзли. Там у руїнах їх і знайшов син. Мені страшно повідомляти членам родини, які їх шукали, таку звістку. Це просто нестерпно боляче…»

«Я думаю про Вас»