Хто вважається особою, яка вибула зі строю (hors de combat) за міжнародним гуманітарним правом?

Під час міжнародного збройного конфлікту міжнародне гуманітарне право (МГП) розрізняє цивільних осіб і комбатантів. Комбатанти – це особи, які мають право брати безпосередню участь у воєнних діях. Водночас комбатант може припинити вести бойові дії через поранення, хворобу, втрату свідомості або чітко виражений намір здатися. У таких випадках МГП передбачає для нього захист як для особи, яка вибула зі строю (hors de combat).

Коли комбатант вважається hors de combat?

Відповідно до статті 41 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1949 року, особа вважається такою, що вибула зі строю, якщо вона не бажає або не здатна вести бойові дії і при цьому:

• перебуває під владою супротивної сторони;
• ясно виражає намір здатися в полон;
• непритомна чи яким-небудь іншим чином виведена із строю внаслідок поранення чи хвороби й тому не здатна оборонятися, за умови, що в будь-якому разі ця особа утримується від ворожих дій і не намагається втекти.

Таким чином, сам факт поранення або перебування у складному стані не є єдиною умовою. Важливе значення має також поведінка особи: вона не повинна продовжувати ворожі дії або намагатися уникнути захоплення.

Який захист надає статус hors de combat?

Основна вимога МГП полягає в тому, що особи, які припинили брати участь у бойових діях, не можуть бути об’єктом нападу. Вони мають право на гуманне поводження та захист від насильства.

Цей підхід є проявом одного з основоположних принципів МГП – принципу гуманності. Якщо людина більше не становить безпосередньої загрози через те, що здалася, втратила свідомість або через поранення чи хворобу не здатна оборонятися, продовження нападу на неї суперечило б базовим вимогам гуманного ведення війни.

Водночас статус hors de combat не означає автоматично набуття статусу військовополоненого. Наприклад, комбатант, який здався противнику, може одночасно підпадати під режим захисту військовополонених відповідно до Третьої Женевської конвенції. Однак поняття hors de combat описує передусім стан особи та припинення її участі в бойових діях, тоді як статус військовополоненого визначається іншими нормами МГП.

Hors de combat і цивільні особи – це не одне й те саме

Важливо також не ототожнювати особу, яка вибула зі строю, із цивільною особою. Hors de combat – це категорія, яка стосується насамперед комбатантів у міжнародному збройному конфлікті, які припинили брати участь у бойових діях.

Цивільна особа має захист від нападу саме завдяки своєму цивільному статусу. Комбатант натомість може бути законною ціллю під час участі у бойових діях, але після того, як він вибув зі строю за умов, визначених МГП, напад на нього заборонений.

Отже, важливо розрізняти статус людини та її участь у бойових діях. Саме тому МГП передбачає окремі правила щодо комбатантів, цивільних осіб, військовополонених та осіб, які припинили брати участь у бойових діях.

Чому цей принцип важливий?

Правила щодо осіб hors de combat є практичним проявом вимоги гуманного поводження під час збройного конфлікту. Вони визначають межу, після якої особа, яка більше не бере участі у бойових діях або не здатна їх продовжувати, повинна бути захищена від нападу.

Саме тому МГП вимагає поважати тих, хто здався, втратив свідомість або через поранення чи хворобу більше не може оборонятися, за умови дотримання ними встановлених правил.

Знання таких норм допомагає краще розуміти, де проходять правові межі ведення бойових дій та як міжнародне гуманітарне право захищає осіб навіть під час збройного конфлікту.

Український Червоний Хрест продовжує поширювати знання про міжнародне гуманітарне право та пояснювати його ключові принципи й норми.