Інформування з мінної небезпеки

Сьогодні Україна – одна із найбільш забруднених вибухонебезпечними залишками війни країн у світі. За даними ДСНС в Україні заміновано понад 30% території.

Поки сапери та піротехніки вживають необхідних заходів щодо якнайшвидшого розмінування територій, ми продовжуємо інформувати населення про те, як виглядають вибухонебезпечні предмети та правилам поведінки при їх виявленні.

Мінування – це один із найнебезпечніших наслідків війни.

Найпоширеніші види вибухонебезпечних предметів, які лишаються після деокупації – це:

міни-розтяжки
Зазвичай розтяжка – це тоненький дріт, який малопомітний, але при зачепленні якого ініціюється пристрій, що призведе до вибуху. Їх можуть застосовувати на доріжках у лісі чи парку, біля вхідних дверей у будинок, самому будинку тощо. Крім того, «розтяжки» та інші вибухонебезпечні предмети активно використовують біля місць ведення бойових дій чи військових позицій.
міни-пастки або «міни-сюрпризи»
Це будь-який пристрій або матеріал, створений надавати шкоду. Він спрацьовує раптово, коли людина торкається чи наближається до нешкідливого, на перший погляд, предмета. Характерними ознаками мін пасток є невеликий розмір.
міни ПФМ-1, відомі як “пелюстка” або “метелик”. Це протипіхотна фугасна міна, яка встановлюється засобами дистанційного мінування, наприклад, із систем залпового вогню. Вона може бути двох кольорів: зеленого та коричневого. Але через свою незвичну форму часто привертає увагу дітей, що призводить до катастрофічних наслідків. Міни ПФМ-1 вибухають при натисканні, а при вибуху осколки розлітаються на півтора метра. Даний тип мін заборонений до застосування Оттавськими конвенціями, але вживається під час війни в Україні ще з 2014 року.

Нагадуємо, що при виявленні вибухонебезпечних предметів категорично забороняється: