Міжнародний табір Дружби у м. Лангенлоїс, Австрія
З 10 по 24 липня в м. Лангенлоїс (Австрія) пройшов щорічний міжнародний Табір Дружби, організований за підтримки молодіжного руху Червоного Хреста Австрії, — 44 делегати з 24 країн світу об’єдналися ідеєю Анрі Дюнана. Девізом табору стали виразні слова: «Крок до невідомого. Скористайся можливістю відкрити для себе різні культури з усіма їх різноманітностями». Основною метою табору було довести, що стільки націй зможуть жити під одним дахом в мирі та злагоді протягом двох тижнів і що наскільки б різними ми не були, в нас завжди більше спільного, аніж відмінного.
Табір також відвідала делегація с України – Олександр Шаповалов і Ксенія Малишенко, які є волонтерами Червоного Хреста, а також членами ЗШР Луганської ОО ТЧХУ та загону Червоного Хреста молодіжної ланки Сєвєродонецької МО ТЧХУ відповідно. Для них це був неперевершений винятковий досвід, не схожий ні нащо інше.
Учасники мешкали у школі-інтернаті з прекрасним садом. Програма була насиченою, навіть перенасиченою (це позначилося на невеликій кількості часу для сну). Майже кожного дня до табору приходили цікаві особистості, які висвітлювали деякі аспекти роботи Червоного Хреста, або просто ділилися своїм життєвим досвідом.
На вогник заходив визначний австрійський телеведучий, який розповів про те, як бути лідером та спілкуватися з людьми. Іншого дня кемпери слухали про процес отримання права на постійне проживання в Австрії з уст людини, яка була біженцем з Афганістану, а зараз щасливо проживає в столиці. Перед поїздкою до колишнього концентраційного табору до учасників табору завітав чоловік, якому на вигляд не можна дати більше семидесяти років. Насправді ж виявилось, що йому 104 (!) роки, і він свого часу перебував в чотирьох (!) концтаборах. Він розповів про війну, про страхіття, яких зазнав та своє життя опісля цього.
Сама поїздка до Маутхаузену справила на всіх дуже сильне враження. Після цього делегатів повезли до невеликого мальовничого міста Мельк і дали змогу подивитися на чудові ландшафти, поїсти морозива і трохи насолодитися життям. Проте найдивовижнішою була екскурсія до Відня. Молодь мала цілий день на те, щоб роздивитися столицю з усіх сторін. Хтось вирушив до музеїв (безкоштовних для людей, яким ще нема 19 років), хтось пішов до парку атракціонів, а хтось по магазинах. В будь-якому разі всі залишилися задоволеними побаченим і почутим, а про красу цього величного міста можна складати вірші.
Завершився табір масштабним Фестивалем Націй, який відвідали більше 200 чоловік. Кожна делегація мусила представити свою державу не більше ніж за дві хвилини. Делегати з України (як з інших країн) приготували нашу національні страву. Це було справжнє свято танців та співу різних народів, яке тривало до сходу сонця (так, усю ніч).
Час пролетів дійсно дуже швидко, але запам’ятався на все життя. В кінці табору вже не було незнайомців, була сім’я. Це звісно трохи боляче, зустрічати неймовірних людей, щоб потім розлучитися з ними на дуже довгий період часу. Але знаєте що? Воно того варте. Тому, що «справжні друзі, можливо, й далеко у географічному сенсі, проте у серці вони поруч». Якщо одного разу ви зустрінете цих людей, ви вже не зможете їх забути, бо спогади, які ви отримали з ними, ніколи не зникнуть. Тож якщо вам запропонують наступного року поїхати до Лангенлоїса, хапайте цю можливість настільки міцно, наскільки зможете! Воно справді того варте.
«Ми розмовляємо різними мовами, але посміхаємося однією», — Ніам Варен, делегат з Ірландії.
Ксенія Малишенко, волонтер Червоного Хреста молодіжної ланки Сєвєродонецької МО ТЧХУ