Вітаємо з Міжнародним днем волонтера!
Сьогодні у всьому світі ми вітаємо волонтерів Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, які віддають свій час, знання, енергію заради того, щоб допомагати найбільш вразливим людям. Хто може розповісти про те, що означає бути волонтером, як не самі волонтери? Будь ласка, знайомтеся з їхніми історіями.
Ольга Лежнева, волонтер, Донецька область
«Я була успішним підприємцем, побудувала далеко від міського шуму (смт Старомихайлівка під Донецьком) будинок своєї мрії. Готувалася до найважливішої та довгоочікуваної події в моєму житті – народженню донечки. Але конфлікт на сході України сильно змінив моє життя. У селище прийшла біда. Будинок мій зруйнований… Я втратила майно. Але це не найголовніше! Мені треба було рятувати життя моєї дівчинки. Я приїхала в Мирноград, коли моя Аннушка була зовсім крихіткою. Як і багатьом іншим жінкам, що мали діток і виїхали зі своїх осель, мені було нелегко.
У Мирноградську міську організацію Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) я прийшла за допомогою і відразу запропонувала свою допомогу. Разом з іншими жінками з числа внутрішньо переміщених осіб ми видавали гуманітарну допомогу. Допомагали в проведенні благодійних акцій зі збору від населення та підприємців міста засобів гігієни, продуктів харчування, постільних речей тощо. Я зрозуміла, що зараз тут моє місце! Маленьку залишала з бабусею і приходила в Червоний Хрест. У листопаді 2015 року мені запропонували взяти участь у «Школі соціальної активності», яка організована і проходить на базі Харківської обласної організації Товариства. Я ще ближче познайомилася з усіма напрямками діяльності Товариства Червоного Хреста України. Разом з Інною Володимирівною (головою Мирноградської міської організації) почала проводити майстер-класи з першої допомоги. А в травні 2016 року успішно пройшла курс з підготовки інструкторів з першої допомоги. І відразу ж активно включилася в підготовку населення прийомам надання першої допомоги. З іншими волонтерами Червоного Хреста ми виїжджаємо в населені пункти на лінії розмежування і навчаємо місцевих жителів.
Для себе я прийняла важливе рішення – з Червоним Хрестом я надовго!»
Вадим Ватаманюк, волонтер, Чернівці (на фото – зліва)
«Я в Червоному Хресті вже більше року. Про Червоний Хрест я дізнався ще під час навчання, як про велику міжнародну благодійну організацію, добре знайомий з її структурою. Стати волонтером я вирішив самостійно, тому що хотів зробити свій внесок і допомогти людям. Спочатку я пішов на курси першої допомоги, аби знати як її надавати. Найголовніше в волонтерстві – це можливість допомагати людям і бути потрібним. Ми були в літньому таборі ТЧХУ в Тернополі, де проходили навчання і розробляли подальший розвиток волонтерського руху, залучення волонтерів та надання першої допомоги. Я дотримуюсь принципів гуманності та неупередженості. В Чернівцях ми брали участь в акції до дня благодійності та проводили інструктаж з першої допомоги при переламах.
Був випадок у моїй родині, коли сестра моєї мами впала з ліжка та зламала велику бедрену кістку. Оскільки я пройшов навчання, то зміг надати їй вчасно першу допомогу і транспортувати її до лікарні».
Ольга, волонтер, Житомир
«Я займаюсь волонтерством вже півроку. Спочатку я займалась з жінками з категорії внутрішньо переміщених осіб. Тепер я також відвідую госпіталь демобілізованих військовослужбовців в Житомирі та беру участь в проекті з психосоціальної підтримки вразливих верств населення. Для мене бути волонтером – дуже важливо, адже це пов’язано з моєю майбутньою професією. Я навчаюсь на психолога. За допомогою волонтерства я здобуваю досвід роботи з різними категоріями людей. Волонтерство змінило моє життя на краще, я відкрила себе і зрозуміла своє покликання. Я дізналася, як працювати з людьми, з дітьми, з жінками, з демобілізованими військовослужбовцями. Це дало мені змогу розкрити свої можливості».