У Подільському районі м.Києва планується створення муралу, присвяченому діяльності Українського Червоного Хреста

Для більш широкого публічного транслювання суспільству важливості основоположних цінностей, які наслідує Товариство Червоного Хреста України, а разом з тим, для заохочення українців долучатися до допомоги постраждалим, Подільська районна організація Товариста Червоного Хреста України в м. Києві розробила проєкт з розміщення на території Старого Подолу двох живописних муралів.

Для нас важливо, щоб ці монументальні зображення стали не лише носієм соціально важливої інформації, а й окрасою історичного середовища Подолу.

Місце розміщення обране на торцевих стінах споруди за адресою: вулиця Костянтинівська, 4 у Подільському районі м. Києва.

Довідково про проєкт «Мурал Червоного Хреста на Подолі».

Ліва частина муралу зображає:

• історичний масив Києва;
• прапор із зображенням Червоного Хреста і Червоного Кристалу — основних символів Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;
• картину битви при Сольферіно;
• у центрі зображення — легендарний засновник Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця Анрі Дюнан.

Історія всесвітньовідомої волонтерської організації Червоного Хреста почалася, коли бізнесмен Анрі Дюнан випадково став очевидцем битви між французькими, австрійськими та італійськими військами, яка відбулася 24 червня 1859 року у Сольферіно. Це була одна з найбільш кровопролитних битв XIX століття: більше 40 тисяч убитих і поранених з усіх сторін. Дюнан був вражений, побачивши тисячі поранених, кинутих на полі бою, які потребували термінової медичної допомоги. Організувавши перший у світі загін волонтерів, Анрі Дюнан разом із місцевими жителями врятував життя та надав допомогу сотням поранених, незалежно від того, хто вони є за національною та військовою приналежністю.

Повернувшись з поїздки, Дюнан написав книгу «Спогад про Сольферіно», що вийшла у жовтні 1862 року. Книга стала справжнім світовим бестселером, де не тільки були описані жахи війни, страждання поранених і цивільного населення, а й наводилися поради урядам для зменшення цих страждань.

За ініціативи Анрі Дюнана 22 серпня 1864 була підписана Женевська конвенція «Про поліпшення стану поранених в арміях воюючих країн», а вже до кінця року її ратифікували десять держав – Франція, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швеція, Норвегія, Данія і герцогство Баден. Конвенція, насамперед, гарантувала нейтралітет медичного персоналу під час війни. Крім того, в ній вперше були прописані механізми фінансування та функціонування національних товариств з надання допомоги пораненим. Учасники зустрічі затвердили і єдиний відмітний знак, що гарантує недоторканність тим, хто допомагає пораненим, — червоний хрест на білому тлі.

Ідея Дюнана поширювалася й згодом було створено перші національні товариства допомоги пораненим у 1863 році в Вюртемберзі, Великому герцогстві Ольденбурзькою, Бельгії та Пруссії, а потім з’явилися в Данії, Франції, Італії, Іспанії та ряді німецьких князівств. З часом національні товариства Червоного Хреста з’явилися майже у кожній країні світу, а в 1993 році Червоний Хрест незалежної України отримав офіційне визнання Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Женеві і став повноправним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Права частина муралу зображає:

• впізнавані споруди Подолу;
• мати-берегиню українського народу;
• символічні зображення напрямків діяльності Товариства Червоного Хреста України — видача гуманітарної допомоги, психосоціальна підтримка постраждалих, навчання населення першій допомозі, діяльність загонів швидкого реагування.

Кожен раз, коли десь починається локальна війна, людям, у тому числі пораненим, надають допомогу люди з розпізнавальним червоним хрестом на одязі. Саме завдяки діяльності волонтерів червонохресного руху, які мають необхідні засоби та володіють навичками першої допомоги, вдається врятувати тисячі людських життів.

Серед основоположних принципів Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, насамперед, гуманність. Це прагнення надавати допомогу всім пораненим на полі бою без винятку або переваги, за будь-яких обставин, як на міжнародному, так і на національному рівні намагатися запобігати або полегшувати людські страждання. Рух покликаний захищати життя і здоров’я людей, забезпечувати повагу до людської особистості, сприяти досягненню взаєморозуміння, дружби, співпраці і міцного миру між народами.

Проєкт реалізовується в рамках BraVo – розвиток організацій та волонтерства Товариства Червоного Хреста України.

Джерело: Подільська районна в місті Києві державна адміністрація.