Нескорена, або як волонтерка Наталка Шатілова-Погасій стала символом Херсону

Наталя Шатілова-Погасій – відома херсонська волонтерка, в.о. голови Дніпровської районної організації Товариства Червоного Хреста України в Херсоні. Вона розповіла в інтерв’ю УНІАН про волонтерську діяльність, а також про те, як живе обласний центр зараз і чого найбільше потребують місцеві.

Робота Херсонської обласної організації Товариства Червоного Хреста України під час тимчасової окупації

Оскільки ми перебували в ізоляції, почалася гуманітарна напруга, потім – катастрофа. Але ми дуже обережно працювали. Національний комітет Товариства Червоного Хреста України фінансував, ми закупляли у підприємців з українською ліцензією товар, фасували його й роздавали людям гуманітарну допомогу..

Величезною проблемою була відсутність ліків. Для людей з хронічними захворюваннями – це смерть. Ми досі, мабуть, не знаємо, скільки людей померли через відсутність медикаментів, необхідних для підтримки життя. Але деякі наші волонтери кілька разів виїжджали на не окуповану територію, щоб придбати, що було потрібно…

Безпосередньо дій, щоб закрити Червоний Хрест України, не було. У місті залишалося декілька волонтерських центрів. Нас не чіпали, тому що іншого варіанту гуманітарної допомоги не існувало. Ззовні нічого не могли поставляти.

Щодня ми були як на пороховій бочці. Вони приходили й казали, що будуть нас закривати, бо треба перереєструватися. Звичайно, про це не могло бути мови. А поки можливо було працювати, ми працювали: співпрацювали з фермерами, робили закупки, надавали допомогу.

Діяльність Товариства Червоного Хреста України у Херсоні зараз

Зараз Червоний Хрест України, як й інші волонтерські центри, які працювали в окупації, допомагає людям, які залишилися в Херсоні. Перша категорія, кому допомагаємо, – лежачі люди, маломобільні, з інвалідністю, які не можуть самостійно пересуватися і прийти за допомогою, не можуть йти до крамниць або на ринок, щоб щось собі придбати або реалізувати сертифікат. Ми працюємо з цією категорією через голів ОСББ, індивідуальні звернення, родичів або сусідів.

Друга категорія – багатодітні родини (хтось не виїхав, хтось дітей вивіз частково), родини з маленькими дітками. Допомагаємо їм засобами гігієни, підгузками, дитячим харчуванням, продуктами.

Також у нас є родини, які не є соціальними категоріями. Тобто вони працездатні, але залишилися без роботи, не мають соцвиплат, пенсій і тому вимушені отримувати гуманітарну допомогу. У них, мабуть, найтяжча ситуація.

Але на загал, зараз всі херсонці – це люди, які опинилися у складних життєвих обставинах. У кого згоріли будинки, буває, що втрачені і документи…

Також ми займаємося гуманітарною допомогою та проектами, націленими на селища. Донори дуже опікуються проблемами деокупованих населених пунктів на Херсонщині, в яких немає світла, газу, зруйновані будинки.

Вчора ми були в Олександрівці, яка розтрощена вщент. Але люди повертаються. Якщо на початку деокупації там було близько 20 осіб, зараз там вже близько 200 осіб, які намагаються відновити своє житло та життя. Червоний Хрест України виїжджає туди з продуктовими та гігієнічними наборами, ковдрами, спальними мішками, матрацами, будівельними матеріалами, всім необхідним для того, щоб якось жити в тих будівлях, які, на жаль, не витримали військових дій.

У нас працюють волонтери, які на власних автівках здійснюють адресну доставку, ми комплектуємо їх необхідними засобами захисту, перев’язувальними матеріалами, турнікетами, для того, щоб в разі небезпеки вони могли надати допомогу собі або людям, які перебувають поряд. Ми проводимо заняття з надання першої допомоги, намагаємося підготувати людей.

Займаємося й евакуацією. Серед людей, які проживають у районах з активними бойовими діями, є лежачі та тяжкохворі. Їх треба вивезти або в інший район, або у прихисток у Херсоні. Саме цим питанням теж займається загін швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України.

Щодо евакуації, чи вистачає у Червоного Хреста України своїх сил та транспорту, щоб допомогти усім, хто цього потребує?

На жаль, в нас одна машина “швидкої допомоги” пристосована для того, щоб перевозити лежачих хворих. Саме тому ми співпрацюємо з Миколаєвом. У них є декілька машин, одна з яких розрахована на вісім осіб. Вони допомагають активно, ми з ними постійно на зв’язку. Саме вони допомагали евакуювати і хоспіс, і геріатричний пансіонат.

Матеріал: Херсон online, Марта Нетюхайло.