Тут хочеться жити, спілкуватися і будувати плани на майбутнє: Людмила Пластюк, Донеччина

До повномасштабного вторгнення Людмила Пластюк жила у Новій Каховці на Херсонщині. Там були її дім, звичне життя та люди, з якими пов’язано багато теплих спогадів.

У 2022 році її життя змінилося. Людмила Олександрівна поїхала до Мирнограда доглядати хворого батька. На початку березня його не стало. А повернутися додому, до рідної Нової Каховки, пані Людмила вже не змогла.

Попереду були нові переїзди — спочатку до Івано-Франківська, потім до Хмельницької області. Згодом, як внутрішньо переміщена особа, вона дізналася про містечко Хансена у селі Тарасівка на Київщині. Заповнила анкету, пройшла відбір і восени 2023 року переїхала туди.

«Нашій радості не було меж. Тут чудові умови, добрі люди та особлива атмосфера підтримки. Тут хочеться жити, спілкуватися, знаходити нових друзів і будувати плани на майбутнє», — розповідає Людмила.

Саме тут вона долучилася до Клубу активного довголіття «Час для себе», який реалізує Фастівська міськрайонна організація Українського Червоного Хреста. Згодом стала й волонтеркою організації.

Сьогодні Людмила Олександрівна — одна з найактивніших учасниць клубу. Вона бере участь у творчих заняттях, зустрічах, заходах із психосоціальної підтримки, а також проводить заняття зі скандинавської ходьби. Для багатьох учасників це не лише можливість підтримувати фізичну форму, а й час для спілкування, взаємної підтримки та нових знайомств.

Історія пані Людмили — про те, що навіть після втрат і вимушених переїздів можна знайти нове коло однодумців, повернути відчуття дому та продовжувати бути поруч із людьми, які потребують підтримки.