Відповідальність держави за порушення міжнародного гуманітарного права

Міжнародне гуманітарне право (МГП) покладає на держави низку міжнародно-правових зобов’язань як під час збройного конфлікту, так і в мирний час. Держава несе відповідальність за порушення кожного зобов’язання, передбаченого міжнародними договорами з МГП, обов’язковими для неї, а також нормами звичаєвого міжнародного гуманітарного права. Тому її відповідальність може наставати як за невиконання зобов’язань у мирний час, так і за порушення норм МГП під час збройного конфлікту.

Відповідальність держави у мирний час

У мирний час держави, зокрема, повинні впроваджувати норми МГП у національне законодавство, створювати механізми їх реалізації та поширювати знання про міжнародне гуманітарне право. Невиконання цих зобов’язань, наприклад непоширення знань про МГП або неналежна імплементація його норм у національне законодавство, також становить порушення міжнародно-правових зобов’язань держави.

Відповідальність під час збройного конфлікту

Під час збройного конфлікту держава несе відповідальність за будь-які порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема за дії своїх збройних сил, законодавчих, виконавчих і судових органів. Водночас особливе значення мають так звані «серйозні порушення МГП» (grave breaches), перелік яких міститься в чотирьох Женевських конвенціях 1949 року та Додатковому протоколі І до них.

Так, стаття 147 Женевської конвенції IV відносить до серйозних порушень, зокрема, умисне вбивство цивільних осіб, катування або нелюдське поводження, незаконну депортацію чи переміщення, незаконне позбавлення волі, захоплення заручників, а також широкомасштабне знищення чи привласнення майна, не виправдане воєнною необхідністю.

Стаття 85 Додаткового протоколу І значно доповнює цей перелік. До серйозних порушень належать, серед іншого, умисні напади на цивільне населення або цивільні об’єкти, невибіркові напади, напади на установки й споруди, що містять небезпечні сили, напади на осіб, які припинили брати участь у бойових діях, віроломне використання захисних емблем, незаконне переміщення цивільного населення окупаційною державою, а також окремі форми дискримінаційного та такого, що принижує людську гідність, поводження.

Держава-порушниця, зобов’язана припинити протиправне діяння та відшкодувати завдану матеріальну й моральну шкоду. Залежно від обставин це може передбачати: реституцію – відновлення становища, яке існувало до порушення (наприклад, повернення вилученого майна); компенсацію –грошове відшкодування завданої шкоди, якщо реституція є неможливою (зокрема у разі знищення майна або смерті особи); сатисфакцію – визнання протиправності своїх дій, висловлення жалю, офіційне вибачення або інші відповідні заходи.

«Сторона, що перебуває у конфлікті й порушує положення Конвенцій або цього Протоколу, повинна відшкодовувати завдані збитки, якщо для цього є підстави. Вона несе відповідальність за всі дії, що вчиняються особами, які входять до складу її збройних сил» (ст. 91 Додаткового протоколу І).

Обов’язок притягнути винних до відповідальності

Женевські конвенції покладають на держави зобов’язання розшукувати та переслідувати в судовому порядку у власних судах будь-яких осіб, підозрюваних у скоєнні серйозних порушень МГП, або передавати цих осіб для судочинства іншій державі. Невиконання державою цього обов’язку тягне за собою міжнародно-правову відповідальність не лише за саме порушення МГП, а й за невжиття необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності.

Про допоміжну роль Українського Червоного Хреста у сфері МГП

Одним із міжнародно-правових обов’язків держави є поширення знань про міжнародне гуманітарне право серед населення та осіб, діяльність яких пов’язана із застосуванням його норм.

Український Червоний Хрест надає підтримку державі у виконанні цього завдання: проводить інформаційно-просвітницьку діяльність, організовує навчання й тренінги для різних професійних аудиторій та сприяє поширенню знань про норми і принципи міжнародного гуманітарного права. Це є важливою складовою виконання Україною своїх міжнародно-правових зобов’язань у сфері МГП.