У Тернополі Червоний Хрест підримує одиноких під час карантину (відео)

П’ятеро соціальних працівників Тернопільської міської організації Товариства Червоного Хреста України доставляють одиноким людям похилого віку та людям з інвалідністю їжу, ліки та засоби гігієни. У квітні планують обійти двісті осіб з обласного центру.

Соціальна працівниця Надія Живчик розносить їжу своїм підопічним. У неї їх 10, щодня жінка відвідує двох осіб:

“Що приготували: капусняк, плов і несу ще пшеничну кашу. Кожного дня я маю по двоє чоловік, ходжу, допомагаю людям. До карантину допомагали людям все: і вологе прибирання робити і ходили в магазин, спілкувалися, ліки приносили. А тепер під час карантину ми не маємо права заходити в квартиру і ми тільки доносим ліки і продукти харчування до дверей”.

Тернополянці Стефанії Канчук – 86 років. Жінка не може ходити:

“Приходить кожен раз і приносить, Богу дякувати, що то за добра дитина. В мене бедро поламане, таз поламаний, ходити не можу, нічого не можу. То дитина моя, я не рахую, що то якийсь волонтер, рахую, що дитина”.

68-річна Євгенія Чехунова незряча:

“Я тримаю листочок шрифтом брайля, щоб показати вам, що ми миємо руки часто, бо мусимо читати пальцями. Якщо казати про карантин, то в нас незрячих карантин завжди, бо ми самі не ходимо по вулицях, а тепер, я так кажу, карантин + вірус, тому ми дуже дякуємо: в нас нема особливих потреб, ми просто дуже вдячні тим людям, які приходять до нас, за їхню велику роботу. Пані Надя приходить до нас коли треба, вона дзвонить до нас часто. Нам – незрячим дуже важко обійтися без зрячих людей”.

За словами голови Тернопільської міської організації Товариства Червоного Хреста України Тетяни Лех, під час карантину звернень побільшало:

“Під час карантину в нас є звернення від інших осіб, що потрібно закупити ліки, потрібно в іншому краю міста, дуже багато одиноких, які раніше виходили в місто, а тепер змушені сидіти вдома, самоізолюватися. Ці люди зазвичай розкидані по різних мікрорайонах. Кожна з працівниць має на обслуговуванні 10-12 чоловік. Але це не означає, що вона тільки їм має допомогти. За дзвінком людини, якій потрібна якась допомога, ми посилаємо цього соціального працівника для виконання певного виду робіт, чи ліки закупити, чи продукти принести, можливо сміття винести, така звичайна побутова проблема”.

Ігор Бенцал, UA: Тернопіль