Значення міжнародного гуманітарного права у подоланні наслідків війни

З 10 по 11 липня 2025 року в Римі проводиться четверта Конференція з питань відновлення України. З нагоди цього важливого політичного заходу розповідаємо про роль міжнародного гуманітарного права (МГП) в обмеженні негативних наслідків війни. Саме ця галузь міжнародного публічного права має на меті зменшення людських страждань та руйнувань внаслідок збройних конфліктів. Повага до МГП і дотримання його норм допомагають рятувати життя та уникати спричинення масштабної, довготривалої і серйозної шкоди.

Як норми МГП обмежують засоби та методи ведення бойових дій

Норми міжнародного гуманітарного права, як договірні, так і звичаєві, покликані обмежити насильство під час війни на користь гуманності. Їх завдання полягає у збереженні балансу між військовою необхідністю та гуманністю. Сутність норм МГП акумульована у базових принципах, дотримання яких є обов’язковим для кожної сторони збройного протистояння. У контексті захисту цивільних осіб та цивільних об’єктів, особливо важливими є принципи розрізнення та пропорційності при нападі:

Відповідно до принципу розрізнення, напади можуть бути спрямовані лише проти комбатантів, натомість забороняються напади проти цивільних осіб та цивільних об’єктів.

Водночас принцип пропорційності забороняє напади, що можуть призвести до випадкової загибелі цивільного населення або поранення цивільних осіб, пошкодження цивільних об’єктів (або поєднання таких наслідків), які були б надмірними порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою.

Це означає, що сторони збройного конфлікту обмежені у застосуванні засобів та методів ведення бойових дій, зокрема, забороняється заподіяння шкоди життю та здоров’ю цивільних осіб, а також знищення цивільних об’єктів. Що у свою чергу дозволяє зменшити масштаби руйнувань для післявоєнного відновлення. Більш докладно ознайомитися з основоположними принципами МГП ви можете в окремому матеріалі на нашому сайті.

Варто зазначити, що норми міжнародного гуманітарного права також охоплюють питання захисту природного середовища від заподіяння довготривалої та масштабної шкоди. Зокрема, для уникнення негативних наслідків суворо заборонені напади на установки та споруди, що містять небезпечні сили (АЕС, греблі, дамби, гідроспоруди тощо). Посилений захист також надається культурним цінностям, матеріальним та нематеріальним об’єктам культурної спадщини.

МГП та гуманітарні наслідки збройних конфліктів

Хоча норми міжнародного гуманітарного права починають застосовуватися з початком збройного конфлікту, проте їх реалізація має велике значення у довготривалій перспективі. Зокрема, це стосується зобов’язання сторін зі знешкодження та утилізації мін і вибухонебезпечних предметів – наслідків війни. Для нашої країни, це питання є кричущо актуальним, адже Україна вже стала найбільш замінованою країною світу. За оцінками експертів розмінування українських територій може тривати десятиліття після завершення війни та вимагатиме значних коштів.

Світовий досвід свідчить про те, що міни можуть забирати життя цивільних навіть через 20-30 років після завершення збройного конфлікту, водночас значну частку жертв складають саме діти. Тому ми акцентуємо увагу на необхідності зробити захист цивільного населення пріоритетом, вживаючи всіх можливих заходів для уникнення випадкової загибелі цивільних осіб, поранення цивільних осіб та пошкодження цивільних об’єктів.

Український Червоний Хрест продовжує докладати всіх зусиль для підвищення обізнаності населення про ризики мін і вибухонебезпечних залишків війни. А також продовжує розповсюджувати знання з міжнародного гуманітарного права, сприяючи державі у провадженні його норм.