26 квітня – день памʼяті Чорнобиля
26 квітня став назавжди днем скорботи для Українців та змінив долю мільйонів людей. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС перетворив звичайний весняний день на початок найбільшої техногенної катастрофи ХХ сторіччя.
Одними з перших ми почали реагувати. І саме тоді, коли ще не всі знали, що сталося, уже діяли волонтери Українського Червоного Хреста. Так, ввечері 26 квітня 1986 року, коли про вибух на атомній станції ще майже ніхто не знав, червонохресна санітарна дружина Бородянського екскаваторного заводу розселила у новобудовах перші десятки мешканців Прип’яті, які дісталися туди самі, не чекаючи евакуації.
Згодом представники Українського Червоного Хреста проводили роботу з визначення ступеня ураження та обсягу необхідної допомоги постраждалим, допомагали в евакуації та розселенні людей, забезпечували їх гуманітарною та грошовою допомогою. Санітарні дружини Українського Червоного Хреста Макарівського району Київщини спільно з представниками сільських рад проводили подвірні обходи, аби знайти тимчасові помешкання для евакуйованих з Прип’яті людей. Для обслуговування жителів районів, які потрапили під забруднення, Український Червоний Хрест залучив 213 сестер милосердя. Усього до реагування залучили понад 10 000 активістів.
У 1990 році ми ініціювали Міжнародну чорнобильську програму гуманітарної допомоги, яка тривала 22 роки і стала найдовшою в історії всього Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, завдяки якій:
- 1,6 мільйона осіб пройшли обстеження на патології щитоподібної залози;
- 720 000 дітей отримали вітаміни та 378 тисяч – сухе молоко, щоб знизити негативний вплив харчових обмежень;
- 500 000 людей дізналися, як уникати радіаційного забруднення;
- тисячі громадян — отримали психологічну допомогу.
Сьогодні ми згадуємо всіх, хто став на захист життя — ризикуючи своїм. Подвиг цих людей назавжди в нашій памʼяті.