Міжнародне гуманітарне право (МГП) та протипіхотні міни

У грудні 2005 року Генеральна асамблея ООН оголосила дату 4 квітня «Міжнародним днем просвіти з питань мінної безпеки». Наразі Україна є найбільш замінованою країною у світі: за даними ДСНС приблизно 139 тис. кв. км (23% від загальної площі держави) є потенційно небезпечними. За інформацією Міноборони, з початку повномасштабного вторгнення через вибухонебезпечні предмети загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини [1].

Зазначимо, що 18 вересня 1997 на дипломатичній конференції в Осло (Норвегія) була ухвалена Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. Конвенція була відкрита до підписання 3 грудня 1997 року в місті Оттава (Канада), через що отримала неофіційну назву «Оттавська конвенція». У лютому 1999 року Україна підписала цю конвенцію, а ратифікація договору Верховною Радою відбулася 18 травня 2005 року [2].

Відкриття церемонії підписання «Оттавської конвенції». Фото.

Таким чином Оттавська конвенція є однією з багатосторонніх міжнародних угод у сфері міжнародного гуманітарного права (МГП), що забороняє застосування та виробництво протипіхотних мін. Розробка та підписання цього договору стали можливі зокрема у результаті діяльності Міжнародного руху за заборону протипіхотних мін, який у 1997 році був удостоєний Нобелівської премії миру.

Використання мін регулює також укладена у Женеві (Швейцарія) Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї (10 жовтня 1980 р.). Зокрема, Протокол II забороняє або обмежує застосування наземних мін та мін-пасток (з поправками, внесеними 3 травня 1996 р.). [3]. Протокол V встановлює зобов’язання та передовий досвід із знешкодження вибухонебезпечних наслідків війни (28 листопада 2003 р.). [4]

Український Червоний Хрест продовжує інформувати населення про основні нормативно-правові акти у сфері міжнародного гуманітарного права, що регулюють захист жертв війни та обмежують методи і засоби її ведення.