Сутність міжнародного гуманітарного права (МГП)

Галузь міжнародного публічного права, яка регулює захист жертв війни та обмежує засоби і методи її ведення – називається міжнародним гуманітарним правом (скорочено МГП). Його основними джерелами є міжнародні договори у сфері міжнародного гуманітарного права, а також звичаєві норми. Саме зі змісту міжнародних договорів випливають конвенційні принципи та норми МГП. Водночас звичаєві норми застосовуються до сфер, які недостатньо врегульовані конвенціями. Такі звичаєві норми міжнародного гуманітарного права є обов’язковими для дотримання як державами, так і сторонами збройного конфлікту, які є недержавними утвореннями.

Суть міжнародно-правового регулювання захисту жертв війни

За своєю сутністю МГП – це компроміс між двома протилежними поняттями: гуманністю та військовою необхідністю. Тільки в результаті подібного компромісу можливе існування міжнародного гуманітарного права, як правил поведінки, які зобов’язані виконувати сторони збройного конфлікту.

• Військова необхідність припускає застосування сили в тих межах, які необхідні для досягнення мети збройного конфлікту.
• Принцип гуманності забороняє заподіяння надмірних страждань, ушкоджень або шкоди, які не є необхідними для досягнення мети збройного конфлікту.

Зазначимо, що міжнародне гуманітарне право не заохочує чи дозволяє війну, а лише обмежує методи та засоби її ведення з міркувань гуманності. Таким чином, МГП стоїть на варті людяності навіть в умовах збройного конфлікту. Його першочерговим завданням є захист жертв війни, які не беруть або перестали брати участь у бойових діях. Сутність норм міжнародного гуманітарного права, які обмежують свавілля під час війни чітко та лаконічно сформулював видатний гуманіст Жан-Жак Руссо:

«Якщо мета війни – знищення ворожої держави, то інша сторона має право винищувати його захисників, поки вони тримають у руках зброю, але як тільки вони кидають її і здаються, вони перестають бути ворогами або інструментом в руках ворогів і знову стають просто людьми, чиї життя не дозволено нікому віднімати».

Важливою умовою застосування міжнародного гуманітарного права є дотримання принципу «відсутності взаємності». Це означає, що навіть у випадку порушення норм МГП супротивником, інша сторона не має права відмовлятися від їх виконання. При цьому невизнання певною стороною наявності збройного конфлікту при фактичній наявності його ознак – не звільняють цю сторону від необхідності дотримання МГП.

У підсумку квінтесенція міжнародного гуманітарного права полягає у забезпеченні захисту жертв війни через обмеження застосування сили на користь гуманності. Основою для досягнення цієї мети є узгодження політичної волі держав, що знаходить своє відображення у конкретних нормах міжнародних конвенцій, а зміст цих норм передбачає певні правила поведінки в умовах збройного конфлікту.

Український Червоний Хрест продовжує відігравати ключову роль у поширенні знань з міжнародного гуманітарного права, роз’яснюючі його зміст та важливість дотримання.