Прихисток став новою родиною: історія програми «Прихисток»

Катерина до 2022 року проживала у Донецькій області, і до Лютежа приїхала за тиждень до початку повномасштабної війни погостювати у матері товариша. З того часу, цей будинок став її з донькою новим домом. Додому на Донеччину повертатись небезпечно, жінка не хоче ризикувати. Рятівним колом для неї та доньки стала державна програма «Прихисток», яка компенсує власниці будинку, пані Майї, кошти за безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Окрім Катерини з донькою, у будинку проживає і пані Марія, яка майже 2 роки тому знайшла тут прихисток, втікаючи від постійних обстрілів російськими військами Часового Яру, що неподалік від окупованого вже Бахмуту. Тепер жінки живуть разом, разом переживають усі радісні та сумні моменти, і вдячні можливості перебувати у відносному спокої, далі від лінії фронту.

Державна програма «Прихисток» фінансувалася за рахунок Українського Червоного Хреста та виплачувала щомісячні компенсації власникам житла за безоплатне розміщення у себе внутрішньо переміщених осіб.