Співпраця Служби розшуку Червоного Хреста України з Архівами Арользена та повернення пам’ятних речей

Хоч з часу завершення Другої світової війни минуло понад 70 років, для багатьох родин її відлуння триватиме ще не одне покоління. Розповіді батьків, дідусів та бабусь, знайдені листи, обпалені фото, сімейні речові цінності тощо – щоразу нагадуватимуть про події. Як і дзвінок від співробітників Червоного Хреста з новиною про знайдену річ, документи чи іншу інформацію про рідних, які постраждали внаслідок збройного конфлікту.

Саме такий дзвінок нещодавно здійснили працівники Служби розшуку у Львові до родини Філіпович та повідомили, що віднайшли годинник, який належав їх батькові-дідові. Через 76 років Володимир Філіпович отримав посилку, в якій був кишеньковий годинник його батька Івана Філіповича.

Іван Філіпович народився в 1921 році в Західній Україні. Коли йому було 18 років, юнака депортували на примусові роботи в Німеччину. Володимир розповідає, що його батьку спочатку довелося працювати у німецькій сім’ї, а потім – на заводі. Поза цим він мало розповідав про Другу світову війну. Іван намагався втекти з місця роботи, але його заарештували і відправили в концентраційний табір Ноєнгамме, де відібрали кишеньковий годинник.

Іван вижив та повернувся на Батьківщину, де, однак, йому довелося остерігатися переслідувань та звинувачень зі сторони радянського режиму. Оскільки в Іванової сім’ї були хороші зв’язки, йому вдалося уникнути подальших репресій. Він влаштувався працювати столяром, зустрів свою дружину і у них народилися два сини. Іван Філіпович помер в 2001 році.
Завдяки проекту #StolenMemory вдалося повернути годинник Івана до України в 2021 році. Онук пана Філіповича був особливо радий отримати цей кишеньковий годинник, адже для нього це одна з небагатьох пам’яток про діда.

Служба розшуку Червоного Хреста України з 2016 року співпрацює з Архівами Арользена у Німеччині (раніше – Міжнародна Служба розшуку) в реалізації проекту «Вкрадена пам’ять». Це проект, #StolenMemory, основна мета якого – повернення особистих речей, що зберігаються в архівах, родинам колишніх в’язнів концтаборів.

Часом пошук ускладнений через викривлення прізвищ, імен, вік розшукуваних, зміна місця проживання тощо. Але від цього ще більш вагомішими стають миті, коли вдається віднайти родину й повернути їм частинку родинної пам’яті.