Міжнародний день зниклих безвісти – 30 серпня 2020 року
Кожного року 30 серпня Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця долучається до відзначення Міжнародного дня зниклих безвісти. У цей день у багатьох країнах проводяться заходи, які покликані зберігати пам’ять про тих, чия доля досі невідома. Сотні тисяч людей, чиї рідні зникли безвісти – в усіх куточках світу, незнайомі між собою, але з однаковим болем – 30 серпня розділяють свій біль, підтримують один одного та разом плекають надію.
Вперше про присвячення дня зниклим людям виступила 80-х роках минулого сторіччя латиноамериканська федерація родичів зниклих людей, а вже у 2010 році Генеральною Асамблеєю ООН 30 серпня проголошено Міжнародним днем зниклих безвісти. Незалежно від того, чи люди зникають на полі бою чи за інших обставин, пов’язаних із війною, наслідки для їхніх сімей, їхніх громад та суспільства в цілому залишаються складними. Сім’ї не лише переживають емоційне потрясіння, але й зіштовхуються з труднощами фінансового характеру, адміністративними та юридичними проблемами.
Червоний Хрест України 30 серпня нагадує про право членів родин зниклих безвісти знати про долю близьких – це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли та за яких обставин людина зникла безвісти: під час війни, збройного конфлікту, стихійного лиха чи під час міграції. Не можна забувати про цих людей. Адже досить часто вони відчувають себе покинутими і самотніми в своєму горі. Родини безвісти зниклих протягом багатьох років несуть в собі спогади про своїх близьких та прагнуть ділитися ними з іншими людьми. Нерідко вони відчувають полегшення лише від того, що їх вислухали, зрозуміли їх втрату і їхні труднощі. Родинам вкрай необхідна довгострокова підтримка, щоб подолати труднощі емоційного та психологічного характеру і знову почати контролювати своє життя. Тому ми намагаємось підтримувати постійний зв’язок з членами родин зниклих безвісти, обмінюватись новинами у пошуковій справі, дізнаватись про потреби родин, їх проблеми та шляхи вирішення.
Зниклі безвісти: ситуація в світі
Ймовірно, що не існує точних статистичних даних щодо кількості зниклих безвісти у глобальному масштабі – адже не всі члени родин мають змогу повідомити про зникнення родича. Але навіть інформація щодо зниклих в різних країнах, де мали місце збройні конфлікти, згідно даних Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), вражає:
- Ірак (період 2003-2013) – зникло від 250 000 до 1 000 000 осіб
- Колумбія – 79 000 осіб
- Ліван (1975-1990) – 17 000 осіб
- Західні Балкани – 14 000 осіб
- Південний Кавказ – 7 500 осіб
Страшні цифри за якими сотні тисяч людських облич з болем та відчаєм в очах… Зникнення близької людини – це трагедія для членів родини, які страждають через відсутність новин та переживають муки очікування; страждають від «невизначеної втрати» – вони балансують між надією побачити, почути чи доторкнутись до рідної людини та відчаєм від думки, що вони ніколи не дізнаються про її долю.
Зниклі безвісти: Україна
Зник безвісти – два слова, які стали страшними буднями і для українців. Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ) у тісній координації та співпраці з МКЧХ впроваджує діяльність з пошуку та встановлення долі зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом в Україні. Станом на 15 серпня 2020 року:
- з початку збройного конфлікту в Україні до МКЧХ надійшло загалом 1835 заяв про пошук рідних.
- над 788 справами в МКЧХ та Службі розшуку ТЧХУ продовжується робота – доля цих людей лишається невідомою.
З 2 серпня 2018 р. вступив у силу Закон України «Про правовий статус осіб зниклих безвісти», який спрямований на імплементацію норм міжнародного гуманітарного права до національного законодавства в частині реалізації права знати про долю зниклого родича та створення національного механізму розшуку осіб, зниклих безвісти.
Служба розшуку Товариства Червоного Хреста України здійснює практичні заходи по розшуку та відновленню родинних зв’язків, втрачених внаслідок Другої світової війни, сучасних збройних конфліктів, стихійного лиха та надзвичайних ситуацій.
Вона проводить пошук зниклих безвісти від початку своєї роботи з 1992 року:
- встановлює долі військовослужбовців та цивільних осіб, чия доля не була відома родинам ще з часів Другої світової війни (ДСВ);
- проводить пошук інформації про близьких людей, які зникли під час сучасних збройних конфліктів чи під час міграційних процесів.
Протягом 2018-2020 років Службою розшуку, було отримано 6 668 письмових звернень з розшуку. В цей період розпочато роботу по 1 925 новим розшуковим справам. 5 923 громадян, які звернулися електронною поштою та телефоном, отримали роз’яснення та консультації. У 2018-2019 рр. робота по 2 075 розшуковим справам закінчена, в тому числі, 575 громадян отримали від Червоного Хреста позитивний результат.
З початку збройного конфлікту в Україні і станом на кінець 2019 року до Служби розшуку ТЧХУ звернулися 905 громадян, які втратили зв’язок з рідними через події на сході України – по запитах зареєстровано 859 розшукових справ. Робота по 678 справах закінчена, в тому числі, 154 – у зв’язку із звільненням та возз’єднанням з родиною; 113 – у зв’язку із загибеллю та похованням родиною; по 149 справах вдалося відновити зв’язок з рідними на непідконтрольній українській владі території за допомогою волонтерів та співробітників Луганської та Донецької обласних організацій ТЧХУ.
Співробітники та волонтери Червоного Хреста України з різних куточків країни долучились до флешмобу «#Мипоруч #ЗникліБезвісти #Правознати з нагоди Дня зниклих безвісти» – фотопідтримки родин зниклих безвісти з відповідними хештегами.
Родини зниклих безвісти, як в Україні, так і в усьому світі, мають право на відповідь.
Контакти та детальна інформація про Службу розшуку – за посиланням http://redcross.org.ua/rfl/