«Вистачило чотирьох дзвінків, щоб після 55 років знайти загубленого брата»

З червня 1992 року працює Служба розшуку Червоного Хреста України, основна мета якої – пошук членів родин, роз’єднаних під час війн і збройних конфліктів. У Львівській обласній організації цей напрямок очолює Добренька Ніна Іванівна. Вона розповідає про історію возз’єднання двох братів з Чернігівщини, яких розлучила доля під час Другої світової війни.

«Попри зусилля десятків років, два брати не могли знайти одне одного. Після війни один з братів опинився у Флориді, де й оселився. Про свого брата не забував, шукав його роками: надсилав запити до сільської ради Чернігівщини, але відповідей не отримував».

«І от, у зрілому віці, брат зі Штатів приїздить в Україну, у рідне село. Але брата там не знаходить. Хтось із місцевих повідомив, що начебто його сім’я тепер мешкає у Львові. Поїхав до Львова. Не знаю, де вони і як тут шукали, але все намарно – так ні з чим і поїхали. Дорогою до Флориди ще заскочили до Польщі – відвідати родичів дружини. Рідні дружини, почувши про пошук брата, порадили звернутись до Червоного Хреста. Брат залишив заяву і вирушив до США. Заяву відправили у Національний комітет Червоного Хреста, що у Києві, а звідти до мене, у Львів».

Ніна Іванівна мала короткі дані для пошуку брата з України: прізвище, ім’я та по-батькові. Тому звернулася спочатку до телефонної довідникової: «Набираю і питаю дівчат, чи зареєстрований номер за чоловіком. Відповідають, що є 5 збігів і диктують мені номери».

«На четвертому дзвінку слухавку підняла жінка. Я запитую, чи живе тут чоловік з таким ім’ям і чую у відповідь: «так, це мій чоловік, але він зараз спить». Я тоді обережно питаю, чи є у нього брат: «Ох, – відповідає жінка, – Є, ми шукаємо його вже стільки років! Чоловік хворий і боїться, що вже й не побачиться з братом». Це той момент, коли всередині все завмирає, але радіти ще рано: потрібно було пересвідчитись і задати ще кілька питань для уточнення. Опісля сумнів вже не лишалось – це був він».

Швидко через Національний комітет радісну звістку результату пошуку передали братові зі Штатів. Виявилося, що брат ще не встиг повернутися до країни і на пів дорозі розвернувся назад до України.

«Яка ж це була зустріч в аеропорту… Обійми, квіти, журналісти. Це була така чуттєва зустріч! Брати приходили до мене в офіс. Чоловік з Флориди дуже злякався, коли почув, що брат хворіє: «Я все кинув і розвернувся. Це було б жахливо бути так близько і через хворобу розминутись».

Ця історія, як нагадування: шукати близьких ніколи не пізно!

Детальніше про Службу розшуку Червоного Хреста України читайте тут – htthttps://redcross.org.ua/rfl/general-information/ps://redcross.org.ua/rfl/general-information/