Волонтерка поважного віку з Донецької області шиє захисні маски

“В цей нелегкий час ми бажаємо одне одному здоров’я. Але серед нас є люди, які не мають змоги забезпечити себе засобами елементарного індивідуального захисту, – розповідає волонтерка Лиманська міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста України Надія Антонівна Родіонова. – Виготовлення масок – це, так би мовити, “бажаю здоров’я”, але не словами, а дією”.

Надія – одна з активних волонтерок, яка з початком карантину долучилася до пошиття захисних масок вразливим категоріям населення у м. Лиман, що на Донеччині. До волонтерського руху вона приєдналася рік тому, і всю свою діяльність спрямовувала на підтримку самотніх бабусь і дідусів. Ще п’ять років тому волонтерка була вимушена покинути свою домівку через збройний конфлікт, переїхала з сім’єю до більш безпечного місця. Саме в цей нелегкий для сім’ї час Надія Антонівна і познайомилася з Червоним Хрестом:

“Мені тоді дуже допомагали волонтери, підтримували, а тепер я маю бажання і сили підтримати інших людей!”

Волонтерка у групі високого ризику ускладнень коронавірусної інфекції і тому всю теперішню діяльність виконує вдома:

“Я шию захисні маски у своїй кімнаті на старенькій машинці, витрачаючи на це приблизно 4-5 год щодня”.

Надія Антонівна самотужки лише за декілька тижнів пошила більше 50-ти масок. Раз у декілька днів до неї навідуються волонтери, залишають нові матеріали та забирають виготовлені маски.

“Все треба пережити. У житті є смуги білі, а є чорні. От і зараз – непростий час. Але ми всі вдома, у безпеці! І поки я ще маю сили, буду допомагати іншим, нужденним!”, – каже з оптимізмом у голосі Надія.