8 травня – День пам’яті та примирення

Минуле не мертве. Воно навіть не минуле.

Вільям Фолкнер

Війни та збройні конфлікти супроводжують людство від початку існування цивілізації. Мільйони загублених життів, знищених народів, втрачених надій, жорстокість та смерть … Наша колективна пам’ять не може й не має права викреслити зі свого минулого жахливі картини воєн не лише ХХ, але вже й ХХІ сторіччя. Проте важливою умовою подальшого існування людства є не лише осмислення процесів, пам’ять про жертви війни, але й вміння відбудовувати стосунки в мирний час. Саме цьому присвячені Дні примирення та пам’яті в Європі 8 та 9 травня – дні вшанування пам’яті жертв Другої світової війни та примирення народів, що вже понад 70 років тому були по різні боки лінії фронту.

Полегшити страждання поранених, повідомити рідних про долю солдата, захистити цивільне населення – на цих засадах виникла організація, відома вже понад 150 років у всьому світі – Червоний Хрест. Діяльність Червоного Хреста з розшуку членів родини, з яким втрачено зв’язок внаслідок військових дій та відновлення родинних зв’язків сягає корінням до битви під Сольферіно й продовжується й нині.

До Служби розшуку ТЧХУ, яка вже 27 років працює у незалежній Україні як повноправний член Глобальної мережі Червоного Хреста з відновлення родинних зв’язків, до сих пір близько 80% громадян звертаються щодо розшуку, пов’язаного з наслідками Другої Світової війни.

Тіні з минулого, попри традиційні ствердження, теж мають кольорове забарвлення: спогади дитинства оживають в пам’яті яскравими кольорами – радісні, веселі ігри з однолітками, братами та сестрами назавжди залишаються в пам’яті, намагаючись витіснити звідти чорні та сірі кольори трагедій та лихоліть. Світлі спогади дитинства та юності ще більш гостро охоплюють душу коли людина прийшла до межі зрілого віку, і тоді втрачене стає ще більш болючішим, особливо, коли хтось із близьких людей дитинства та юності з часом став лише тінню у спогадах – його теперішнє не відоме. Тож стає зрозумілим прагнення людини повернутись до повноцінного “кольорового” життя, дізнатись про долю тих, хто наповнював його яскравим світлом, що затьмарився після трагедій особистого та суспільного характеру.

Завдяки роботі Служби розшуку сотні дітей війни – безбатченків, які змогли нарешті дізнатись, де поховані їх батьки, загиблі у боротьбі з нацизмом, й поклонитись на їх могилах у далекій Німеччині, Польщі, Словаччині…; це пауза в телефонній розмові – пауза, яка дзвенить сльозами, при повідомленні 60-річній жінці, брат якої вважався зниклим безвісти в роки війни: «Нам вдалось встановити долю Вашого брата – він мешкає у Британії за адресою…».

Ми продовжуємо допомагати родинам знайти своїх рідних, встановити їх долю, повернути про них пам’ять.

Тільки протягом квітня цього року встановлено місце поховання 9 військовослужбовців, які загинули під час Другої світової війни, їх пам’ять офіційно увічнено на військових цвинтарях європейських країн. Запитувачі отримали інформацію про місце поховання;

11.04.2019 – повідомлення про місце поховання у Запорізькій ОО

23.04.2019 – зустріч з родинами полеглих у Вінницькій ОО

10 нових звернень по розшуку поховань надійшло у квітні, робота по пошуку понад 300 поховань продовжується.

Потреба встановити долю рідної людини, яка зникла безвісти, не має обмежень у часі – ми продовжуємо отримувати звернення про пошук рідних: 30 нових звернень про розшук у зв’язку з подіями Другої світової війни надійшло до Служби розшуку у квітні, робота над близько 1500 справ продовжується.

22.04.2019 – прийом заяви у Львівській ОО ТЧХУ

11.04.2019 з нагоди Міжнародного дня звільнення в’язнів концтаборів відбулася зустріч в Медико-соціальному центрі Львівської ОО ТЧХУ а юні волонтери Служби розшуку залучилися до розповсюдження листівок щодо роботи Товариства з розшуку та відновлення родинних зв’язків.