Припинення державного фінансування Служби розшуку порушить законодавство

Припинення державного фінансування Служби розшуку порушить законодавство

В рамках імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права у частині з’ясування долі осіб, які постраждали під час збройних конфліктів та екстремальних ситуацій, та згідно Женевських конвенцій та Додаткових протоколів до них, ратифікованих нашою державою, в Товаристві Червоного Хреста України з 1992 року працює єдина офіційно визнана Урядом України Служба розшуку, основним завданням якої є здійснення практичних заходів щодо розшуку та возз’єднання родин, якщо зв’язок втрачено внаслідок воєн, збройних конфліктів, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій у світі.

Діяльність Служби розшуку в Україні була визнана Розпорядженням Кабінету Міністрів України №694-Р від 07.09.1993. Цим розпорядженням Уряд України зобов’язав відповідні державні структури (Міністерства закордонних справ, внутрішніх справ,  фінансів, Службу безпеки, Головне архівне управління) надавати Товариству Червоного Хреста необхідну інформацію з метою задоволення потреб громадян у розшуку та відновленні родинних зв’язків.

Мінфіну щорічно передбачати в державному бюджеті асигнування на утримання Служби розшуку.

У відповідності до статті 20 Закону України “Про Товариство Червоного Хреста України” (28.11.2002 р.) та Постанови Кабінету Міністрів України №1545 від 02.10.2003 р., починаючи з 2004 року витрати Товариства за встановлені законодавством України збори на послуги, які надаються підприємствами поштового, телефонного та інших видів зв’язку у межах зазначеного ліміту покриваються за рахунок бюджетних коштів.

Під час засіданні Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я 16 листопада ц.р. Заремба Ігор Миколайович (Головний контролер директор департаменту) у звіті Рахункової палати щодо перевірки діяльності Товариства наголосив, що Рахункова палата «…пропонує кількість працівників Служби розшуку Товариства різко збільшити, та, якщо потрібно, збільшити на них бюджетне фінансування».

Крім того, листом від 04.11.2016 КМУ повідомило Товариство, що кошти на забезпечення діяльності Служби розшуку щорічно передбачаються у рамках бюджетної програми МОЗ (КПКВК 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я»). Водночас у листі зазначено, що у проекті Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» видатки за КПКВК 2301350 передбачені.

Незрозуміло, які є правові підстави у МОЗ України для припинення фінансування Служби розшуку всупереч відповідних законодавчих актів, які діють у нашій державі: Закону України “Про Товариство Червоного Хреста України” у частині ст. 20, Розпорядження Кабінету Міністрів України №694-Р від 07.09.1993 та Постанови Кабінету Міністрів України №1545 від 02.10.2003 р., які наша держава ще не скасувала!

Протягом 2015 – 9 міс. 2016 рр. Службою розшуку Товариства Червоного Хреста України було опрацьовано 48 тис. 606 звернень від громадян України та запитів з національних товариств, Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), Міжнародної Служби Розшуку (МСР), архівів, інших державних установ і організацій.

З червня 2014 року Служба розшуку Товариства працює с запитами по розшуку як цивільних осіб, так і  військових, з якими рідні втратили зв’язок внаслідок збройного конфлікту в Україні. Станом на 25.11.2016 року у зв’язку з ситуацією збройного конфлікту на сході України до Служби розшуку звернулося 640 громадян, за заявами яких відкрито 598 розшукових справи.  446 справ були закриті.

Протягом 2015 – 9 міс. 2016 рр. всього було прийнято до роботи 11 219 первинних звернень з розшуку, по яких було розпочато розшук.

За цей час 6 137 розшукових справ були завершені і громадяни отримали від Служби розшуку Товариства результат розшуку.

Для здійснення розшуку у період поштою було направлено 18 620 запитів.

Згідно з штатним розкладом Служби розшуку Національного комітету у період 2015 – по жовтень 2016 року з державного бюджету підтримувалися 10 посад Служби розшуку та 1 посада спеціаліста з міжнародного гуманітарного права.

Протягом 2015 року загальна сума витрат, яка була відшкодована Товариству з Державного бюджету на діяльність Служби розшуку склала 472 126,47 грн.

В тому числі на утримання персоналу Служби розшуку 435 918,90 грн. з яких . 209 081,10 грн. – видатки до державного бюджету. На послуги поштового та телефонного зв’язку – 36 207,57 грн.

За 11 міс. 2016 року – профінансовано 349 845,43 грн. (в т.ч., на зв’язок = 28 740,20 грн.).

Підкреслюємо, що Служба розшуку Товариства проводить специфічну і унікальну діяльність, яка не дублює жодну з державних структур України, і оскільки є ланкою Всесвітньої мережі Червоного Хреста та Червоного Півмісяця з діяльності по відновленню родинних зв’язків, втрачених в результаті воєн, збройних конфліктів, надзвичайних ситуацій, сучасної міграції, в співпраці з державними установами та партнерськими організаціями за кордоном задовольняє потреби громадян  з розшуку та відновлення родинних зв’язків.

В країні продовжується збройний конфлікт. Міжнародні організації оприлюднили, що з початку конфлікту зникли безвісти близько 2 тис. громадян. Більше ніж 1млн. 400 тис. громадян були вимушені покинути свої домівки через збройний конфлікт.

– Багато з них втратили не лише майно, але й зв’язки з рідними. Підтримка членів родини,  які розшукують своїх рідних через Червоний Хрест, полегшує їхній тяжкий моральний та психологічний стан.

– Сотні громадян звернулись та  продовжують звертатися до Служби розшуку Товариства у пошуках допомоги у встановленні долі своїх рідних, багато з них (матері, дружини та вдови) просять підтримки Червоного Хреста, тому що не можуть ідентифікувати та гідно поховати своїх загиблих рідних.

Вони шукають не лише своїх рідних, вони шукають розуміння їх ситуації та тієї психологічної підтримки, що надає їм сил триматися у складній і для країни, і для кожної окремої родини час.

Міжнародна практика свідчить, що аналогічні Служби розшуку Червоних Хрестів фінансуються з державних бюджетів і в Польщі, і в Німеччині, і в Америці, і в Італії і в багатьох інших країнах світу.

Чому держслужбовці Міністерства охорони здоров’я вирішили, що українським громадянам непотрібна допомога у відновленні родинних зв’язків? Чому родинні цінності в нашій державі нецікаві державним службовцям Міністерства охорони здоров’я?

Чому кошти, які в державі КМУ спрямовує на діяльність з відновлення родинних зв’язків, МОЗ має використати для щеплення та закупівлі вакцин?

Невже сума в 450 тис грн. на рік (часткове фінансування діяльності Служби розшуку збоку державного бюджету) є настільки критичною для бюджету 2017 року? Яку вакцину або щеплення від чого МОЗ України планує запропонувати матерям, вдовам та іншим родинам, які втратили своїх рідних у зоні бойових дій? Невже вакцинація, яку планує провести МОЗ за рахунок знищення Служби розшуку, допоможе нашим громадянам не шукати своїх рідних?