Ольга народилась та прожила більшість життя у місті Херсон, але останні два роки стали для неї значним випробуванням. Окупація, біль, страх, безліч запитань. Далі був важкий виїзд з окупованої території з трьома дітьми. Після довгого переїзду, Ольга знайшла житло у місті Золочів Львівської області.

Ці події сильно впливали на емоційний стан жінки. Для підтримки власного психічного здоров’я вона звернулася до Українського Червоного Хреста та пройшла тренінг з першої психологічної допомоги. Після проходження тренінгу вона зрозуміла, що зможе подолати усі виклики і що її життя продовжується далі.

Через деякий час Ольга стала соціальною помічницею Українського Червоного Хреста та зараз надає допомогу іншим людям. Подруга, порадниця, сестра, донька, на яку з нетерпінням чекають її підопічні, яких вона завжди вислуховує, емоційно підтримує та надає необхідну допомогу для комфортного та гідного життя. Отримані знання та навички допомагають Ользі дбати про власне психічне здоров’я та підтримує людей, які потребують.

Щоденно вона відповідає на десятки дзвінків від людей, які звертаються за гуманітарною, фінансовою або психологічною допомогою. Різні запити, різні історії – все це позначається на стані Юлії.

До проходження тренінгу з першої психологічної допомоги жінка вважала, що таку підтримку надають лише фахівці. А після участі дізналась, які існують складні реакції у людей, як краще оцінювати ситуацію, підтримувати та поважати людину, спрямовувати її та допомагати вийти з важкого емоційного стану. Адже за підтримкою можуть звертатись самотні люди похилого віку, родичі загиблих або зниклих безвісти людей, мешканці деокупованих територій тощо.

Особливо корисними стали знання, які слова можна чи не слід вживати під час заспокоєння людини, як знаходити підхід до вразливих категорій населення або як допомогти тим, хто щойно пережив важкі події. Виявилось, що навіть людину в стані сильного стресу можна вивести на конструктивний діалог. Важливо, що Юлія навчилась запобігати власному емоційному вигоранню, знайшла кроки, щоб залишатись в ресурсі та справлятись зі складними ситуаціями.

«Під час звернення люди часто дякують за підтримку, розмову, за те, що можуть поділитись власними відчуттями, просто помовчати чи поплакати» – Юлія Хрущ супервайзер гарячої лінії Українського Червоного Хреста

Юлія зі Львова, саме тут вона долучилась до команди Українського Червоного Хреста. Розпочала роботу як оператор гарячої лінії, тому багато спілкувалась з людьми, які звертались з різними історіями та перебували в різному емоційному стані.

Щоб ефективно надавати підтримку, Юлія пройшла тренінг з першої психологічної допомоги. Отримані навички допомогли їй вміти слухати, краще розуміти емоційний стан людини під час звернення та перенаправляти їх до іншого фахівця у разі потреби.

Зараз, Юлія є супервайзером і використовує отримані знання під час роботи та в повсякденному житті. Адже працюючи з великим потоком інформації, в тому числі негативної, її колеги можуть потребувати підтримки. Окрім того, Юлія більше стала замислюватись про власні відчуття та кроки, які допоможуть їй стати стійкішою.

Вона звернулась до організації як багатодітна мама та учасник заходів. Жінка ще з дитячих років бажала доєднатись до Українського Червоного Хреста, щоб допомагати іншим людям. І з часом їй вдалось втілити бажане та доєднатись до команди напрямку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Пройшовши тренінг з першої психологічної допомоги (ППД), Інна стала активним волонтером і проводить заходи з психосоціальної підтримки для підлітків і вихованців дитячих будинків сімейного типу в селі Суботці. Отримані навички дозволяють жінці підтримувати учасників у разі потреби. Адже дехто може знаходитись у сильному стресі через пережиті події. Окрім того, як багатодітна мама, вона знає, як краще дбати про родину та про власний емоційний стан.

Інна пройшла тренінг з ППД в рамках програми #EU4Health, яка реалізується за підтримки Європейської комісії. Наша команда обов’язково проходить такі тренінги, щоб допомагати людям під час надзвичайних ситуацій, під час діяльності чи у повсякденні.

«Під час тренінгів я часто дізнаюсь, що люди вже застосовують навички надання першої психологічної допомоги в повсякденному житті. І одне з наших завдань – покращити знання учасників у наданні правильної та своєчасної підтримки, а також навчити їх не завдавати ще більшої шкоди людині, яка знаходиться в стані сильного стресу»

За два роки тренерської діяльності Наталія провела кілька десятків тренінгів з першої психологічної допомоги (ППД) для медичних мобільних бригад, соціальних помічників напрямку Догляд вдома Українського Червоного Хреста, а також для працівників сфери освіти, медичних працівників, волонтерів та державних службовців.

Після проходження тренінгу волонтери, працюючи в умовах постійних надзвичайних ситуацій, використовують навички надання ППД під час заходів з дітьми, дорослими, догляду за людьми похилого віку. Наприклад, коли волонтери проводять заходи з психосоціальної підтримки в укритті під час повітряної тривоги, вони можуть допомагати учасникам впоратися з сильним стресом, панікою чи тривогою. Для цього вони використовують спеціальні вправи та техніки, які будуть корисні учасникам і в повсякденному житті. Будь-які емоції нормальні, але важливо розуміти, коли вони виходять з під нашого контролю та потребують додаткової підтримки.

Зазначимо, що Наталія пройшла тренінг з першої психологічної допомоги (ППД) для тренерів в рамках програми #EU4Health. Програма реалізується за підтримки Європейської комісії з метою підтримки людей, які постраждали через війну в Україні.

За підтримкою на гарячу лінію Українського Червоного Хреста звертаються люди, які не лише пережили кризові події раніше, а й на момент звернення можуть перебувати у надзвичайній ситуації.

Декілька історій розповіла оператор гарячої лінії Олена Кривошта: «Костянтинівка. До нас зателефонувала жінка під час обстрілу. Вона кричала через вибухи, я їх теж чула. Перше, що я їй порадила, одягти якусь річ для відчуття захисту. Жінка зробила це, і ми почали виконувати дихальні техніки. У такій ситуації, коли лунають вибухи, базові вправи можуть не працювати. Люди дезорієнтовані». Під час обстрілу міста оператор надавала ППД жінці 1,5 години. Вони дихали, розмовляли, пили воду під час затишшя та це покращило стан жінки.

Як зазначила Олена, більшість людей володіють навичками ефективного надання першої психологічної допомоги (ППД). Вони уважно запам’ятовують та занотовують вправи та техніки. Наприклад, одна жінка зателефонувала на гарячу лінію Українського Червоного Хреста з вдячністю. Колись у неї сталася надзвичайна ситуація – вибух газу в квартирі. Жінка одразу почала згадувати всі вивчені техніки ППД: дихання, пиття води, переключення, це допомогло. Тому вона навіть зберігає листівку з техніками у папці з документами.

Олена пройшла тренінг з першої психологічної допомоги в рамках програми #EU4Health. Ця програма реалізується за підтримки Європейської комісії з метою підтримки людей, які постраждали через війну в Україні.

Пані Галина пройшла тренінг з першої психологічної допомоги (ППД) в рамках програми #EU4Health. Нагадаємо, що програма реалізується за підтримки Європейської комісії з метою підтримки людей, які постраждали через війну в Україні.

Як зазначає Галина, під час звернення на гарячу лінію, люди часто розповідають про серйозні особисті проблеми. Дехто з них перебуває у стані тривоги чи навіть шоку. Саме тренінги з ППД дозволяють отримати не лише навички своєчасної підтримки інших людей, а й знайти більше власних ресурсів для подолання стресу.

Наприклад, під час одного звернення жінка сказала, що, розмовляючи з Галиною, вона спілкується наче зі своїм сином, який наразі перебуває в полоні. Оператор не може давати гарантію, що сина знайдуть, але жінці стає легше вже від самої розмови та розуміння, що її чують та підтримують. Через якісну та своєчасну підтримку, після звернення деякі люди бажають надалі звертатись до Українського Червоного Хреста.

“Перша психологічна допомога – дуже специфічна сфера, адже до кожної людини потрібен індивідуальний підхід” – зазначає пані Галина

В нашій роботі навички надання першої психологічної допомоги дуже корисні, тому що ми одними з перших долучаємось до реагування на надзвичайні ситуації. Ми можемо надавати допомогу як постраждалим, так і всім учасникам події. Також це можуть бути представники ДСНС, місцевої влади, медики тощо. Ці знання корисні й під час евакуації та зустрічі евакуаційних потягів або автобусів. Адже в такій ситуації люди можуть знаходитись в стані сильного стресу. Окрім того, ми можемо надавати ППД під час пошукових робіт тим, хто шукає родичів.

Перший тренінг з першої психологічної допомоги (ППД) я проходила в Дніпрі до повномасштабного вторгнення в Україні. Потім долучалась до тренінгів з ППД в онлайн і офлайн форматі, щоб оновити знання. Якщо спочатку я більше діяла інтуїтивно, то тепер знаю структуру та маю розуміння, як правильно та своєчасно надавати допомогу.

Навчання дало можливість поділитись досвідом з командою, яка виїздить на місця надзвичайних ситуацій. Важливо те, що я можу допомогти колегам потурбуватись про власний добробут. Особливо зараз, коли у Запоріжжі відбувається велика кількість надзвичайних ситуацій. Через це дехто з нас може відчувати емоційне виснаження. Окрім того, у кожного можуть бути власні життєві обставини, через які людина потребує підтримки. Коли я бачу колег у важкому емоційному стані, то розмовляю з ними та допомагаю відволіктися.

Загалом, всі ми зараз живемо у ритмі, коли на кожного лягає дуже багато відповідальності. Це сімейні обставини, робочі моменти, велика кількість інформації. Щоб впоратись з усім, потрібно перш за все турбуватись про власний добробут. Після тренінгу я ще раз відзначила, що варто щодня знаходити час для себе та «перезавантажуватись».

Вперше я пройшла тренінг з першої психологічної допомоги приблизно 4 роки тому. До проходження тренінгу знання та навички були мінімальні. Навички дивитись, слухати та направляти не були розвинуті. Наразі мені підпорядковуються тридцять соціальних помічників, і коли до мене звертаються з якимись питаннями, бачу, що їм важливо почути корисні поради, заручитись підтримкою. І всі вивчені принципі виявились в нагоді під час роботи.

Я бачила зміни та чула відгуки від самих соціальних помічників. Дехто з них знаходився в стані емоційного вигорання, адже робота дійсно важка. Але після підтримки, можливості бути почутими в них з’являлось бажання працювати далі, в них знову «горіли» очі. Одним із своїх важливих завдань я вважаю збереження колективу. Бо коли люди розуміють та відчувають, що в них є підтримка, це їх мотивує. Наприклад, за рік з команди пішла лише одна людина, це велике досягнення для мене.

Щодо себе особисто, в перші чотири дні я ще вагалась, наскільки проходження тренінгу з першої психологічної допомоги корисно для мене. Але згодом відчула, що це дійсно не лише корисно, а й допомагає втілювати ідеї та розуміти принципи надання допомоги тим, хто її потребує.

Мабуть, найголовнішою навичкою є турбота про себе. Під час проходження тренінгу нам допомагають розвинути цю навичку. Ми маємо можливість навчитись відпочивати як фізично, так і емоційно. В подальшому це впливає на наше особисте та професійне спілкування.

Вперше тренінг з першої психологічної допомоги я пройшла в квітні 2022 року. До цього у мене вже був певний досвід роботи в соціальній сфері, тому тренінг став можливістю оновити вже наявні знання та поділитись власним досвідом з іншими учасниками.

На практиці використовую навички, починаючи від підтримки близьких людей до колег та людей, які звертаються до Українського Червоного Хреста. За 2 роки це десятки розмов, допомога з виконанням вправ і технік тим, хто знаходиться у стані сильного стресу. Ще це долучення до заходів і тренінгів, під час яких я підтримувала людей емоційно, чи допомагала їм отримати необхідно інформацію. Якщо, наприклад, в нашому колективі в когось виникають труднощі, які вибивають із рівноваги, то я можу запропонувати виконати вправу на дихання. Тоді людина починає більше включатися в реальне життя та краще справлятися із сильними емоціями.

Завдяки тренінгу я покращила знання про те, як вчасно бути поруч з людиною, коли вона потребує підтримки. І важливо не тільки швидко та правильно допомогти, а й не завдати ще більшої шкоди людині. Я ще раз переконалась, наскільки корисну справу ми робимо, і що найважливіший ресурс будь-якої організації чи суспільства – це людина. Це була можливість отримати новий досвід, подивитись на ситуації під іншим кутом, по-новому зрозуміти те, що ми робимо кожен день. Крім того, турбота про наш власний добробут впливає на можливість підтримувати оточуючих.