Історії учасників програми #EU4Health та чому важлива перша психологічна допомога

ІСТОРІЇ УЧАСНИКІВ ПРОГРАМИ #EU4HEALTH

«По життю я — “рятівник”. Така доля» — волонтерка Івано-Франківської обласної організації Українського Червоного Хреста Тетяна Кутинська

Шлях до волонтерства Тетяни розпочався взимку 2023 року, у час, коли тривога переважала над надією в житті багатьох українців. Усе почалося з пропозиції її наставниці зустрітися з представниками Українського Червоного Хреста. Тетяна одразу зрозуміла, що це її покликання, адже вважала себе «рятівником» ще з дитинства.

Дізнавшись про тренінг з першої психологічної допомоги (ППД), волонтерка вирішила взяти в ньому участь, адже вона вірить, що прості слова можуть не лише заспокоїти, а й зцілити людину, тому вона прагнула отримати глибші знання від професіоналів у цій сфері.

Одним з найяскравіших моментів її волонтерського шляху жінки стала ситуація, коли одна з колег Тетяни опинилась у стресовій ситуації, де була в розпачі й не могла ухвалити важливий життєвий вибір. Волонтерка згадує, як просто сіла поруч, запропонувала води й підтримувала колегу в тиші, застосовуючи дихальні вправи. Спільно вони змогли подолати стрес, і колега, завдяки підтримці Тетяни, відновила внутрішній спокій.

Кожен день волонтерської роботи Тетяна знаходить радість у простих, але важливих моментах, коли її допомога приносить людям спокій. Відгуки від людей, яким вона допомогла, приносять їй найбільше задоволення — це слова вдячності, обійми та щирі емоції, які підтверджують, що її робота важлива.

Після емоційно насиченої роботи Тетяна знаходить розраду у простих речах: здоровий сон, спілкування з друзями, перегляд фільмів і серіалів, а також творчість. Крім того, діяльність як соціальної педагогині теж додає їй сил, бо у роботі з дітьми та дорослими вона знаходить натхнення і нові ідеї.

Тренінг з ППД не тільки покращив її професійні навички, але й допоміг Тетяні краще турбуватись про себе. Вона навчилась бути уважною до своїх емоцій та почуттів, не дозволяючи їм поглинати себе, ділиться волонтерка. Зараз жінка почувається більш впевненою в собі, а її коло спілкування значно розширилося.

За словами волонтерки, навички першої психологічної допомоги є надзвичайно важливими для всіх, хто працює з людьми. Вона впевнена, що їхнє впровадження допоможе створити безпечніше та комфортніше середовище для всіх.

Разом із командою Українського Червоного Хреста Тетяна продовжує працювати задля допомоги людям та наближення мирного майбутнього України. Пройдене нею навчання з першої психологічної допомоги реалізується Європейською комісією у межах програми EU4Health.

«Допомога людям – це стан душі» — волонтерка Закарпатської обласної організації Українського Червоного Хреста Уляна Петрова

Уляна завжди знала, що її справжнє призначення — допомагати тим, хто цього потребує. Саме тому, переїхавши до Ужгорода рік тому, вона вирішила, що нарешті настав час поєднати свою пристрасть до психології з можливістю надавати підтримку людям.

Уже на той час жінка навчалася на медичну психологиню, але відчувала, що теоретичні знання потребують практичного застосування. Саме тоді, шукаючи однодумців і можливість попрактикуватися, вона дізналась про тренінг з першої психологічної допомоги (ППД) від Українського Червоного Хреста й не вагаючись вирішила взяти участь у ньому.

Під час навчання Уляна зрозуміла одну важливу річ: допомога людям — це не просто набір навичок, це стан душі. Це готовність бути поруч, слухати та співпереживати, навіть коли не вистачає слів. Це просте, але глибоке усвідомлення, що допомога має величезне значення, навіть у найменших актах.

Особливо відчутним це стало для неї під час роботи з літніми людьми, для яких волонтерка часто проводить заходи. Вона ділиться, що старші люди, які мають великий життєвий досвід, потребують простої підтримки: для них найважливіше мати змогу поділитися своїми болями й переживаннями та бути почутими.

Вдячність учасників заходів за підтримку та можливість висловитися особливо запам’ятовуються Уляні. Вона розповідає, що після надання допомоги помічає, як у людей знову з’являються живі емоції — вони знову «сяють» та усміхаються або навпаки можуть навіть плакати. Ці моменти, коли люди відчувають полегшення, надихають її продовжувати свою роботу, ділиться жінка.

Волонтерка розповідає, що після робочих днів зазвичай відпочиває з родиною. Час з рідними та близькими, хороша кава та смачна їжа — це її спосіб відновити сили. Турбуватися про себе так само важливо, як і допомагати іншим, адже без цього неможливо бути справжньою підтримкою для людей, зізнається вона.

За словами Уляни, за час роботи вона стала більш впевненою у роботі з людьми та навчилась краще розпізнавати емоції — як свої, так і чужі. Це дозволяє бути не тільки чутливою, але й професійною. Вона переконана, що тренінг з ППД має бути обов’язковим для всіх, адже ці навички рятують життя, особливо у складні часи. І кожен, хто їх має, може зробити цей світ м’якшим і добрішим.

Пройдене Уляною навчання з першої психологічної допомоги реалізується Європейською комісією у межах програми EU4Health.

З 2023 року команда напрямку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Українського Червоного Хреста проводить тренінги з першої психологічної допомоги в рамках програми #EU4Health. Ця програма реалізується за підтримки Європейської комісії для допомоги населенню, яке постраждало через війну в Україні.

Про те, наскільки корисними стали навички та знання для учасників тренінгів і як вони їх реалізують під час діяльності, читайте з нашої серії історій.

«Після ракетного удару, який стався в місті, я побачила чоловіка з сильною реакцією на стрес. Я надала йому необхідну підтримку» – Надія Васильченко, волонтерка напряму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Лозівської міськрайонної організації Українського Червоного Хреста

Одного разу Надія допомогла чоловіку, який став свідком ракетного обстрілу. Чоловік перебував у стані сильного розпачу після пережитого. Він не розмовляв, виглядав розгубленим і не реагував на запитання. Так як Надія пройшла тренінг з першої психологічної допомоги, вона знала, що робити в такій ситуації. Дівчина не тиснула на чоловіка, а просто була поруч і говорила спокійно. Через деякий час він почав розповідати про свої почуття та це виявилось важливо для його подальшого відновлення та заспокоєння. Надії вдалось підтримати чоловіка, щоб він зміг зрозуміти, що далі робити.

Надія пройшла тренінг з першої психологічної допомоги, який реалізується Європейською комісією в рамках програми EU4Health. Саме під час навчання вона дізналась, як правильно надавати допомогу людині, що пережила травматичну подію.

«Завдяки навчанню я зрозуміла, що діти реагують на кризові події по-різному та головне на зашкодити ще більше, а підтримати обережно. Також важливо у спілкуванні з дітьми проявляти емпатію та терпіння»

У Харківської області волонтери проводять заходи з психосоціальної підтримки для дітей з родин, які вимушені були переїхати з регіонів активних бойових дій. В одному із заходів брав участь хлопчик шести років, який після переїзду відмовлявся спілкуватися з іншими дітьми і постійно тримався за маму. Він був замкнутий і плакав, коли мама відходила. Інна вирішила використати методи, які вивчала на тренінгу з першої психологічної допомоги. Вона підійшла до хлопчика повільно, не примушувала ні до чого, а запропонувала пограти з іграшками. Хлопчик не реагував, тому дівчина залишила йому іграшки та була поруч, допомагаючи йому звикнути до її присутності та відчути себе в безпеці. Через кілька годин хлопчик почав гратися. Наступного дня він вже міг залишатися з іншими дітьми, а через деякий час спілкувався з усіма та не потребував постійної присутності мами.

«Я психолог за освітою. Ще під час навчання мала досвід надання першої психологічної допомоги людям, які вимушено переїхали з Донецька та Горлівки у 2014 році. Для мене важливо допомагати, тому я пройшла шлях від волонтера Українського Червоного Хреста до регіонального координатора напряму. Команда стала мені другою родиною, яка розуміє та підтримує».

Олена родом зі Слов’янська Донецької області. У Чернівці вимушена була переїхати в березні 2022 року через повномасштабну війну в Україні. Вже в квітні 2022 року дівчина стала волонтером напряму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. За 2,5 роки дівчина не лише стала координатором, а й пройшла тренінг для інструкторів з першої психологічної допомоги (ППД).

На власному досвіді Олена переконалась у важливості ППД майже на початку діяльності. Вона проводила заходи для дітей у місці компактного проживання в Чернівцях два рази на тиждень. Група складалась з дітей віком від 7 до 10 років. Також кожен захід відвідувала учасниця, якій було 12-13 років. Вона нікого до себе не підпускала та жалілась, що все не так: волонтери, діти, завдання. Але продовжувала відвідувати кожен захід. За два місяці вона знову прийшла, але була мовчазною та спокійно робила завдання. Після заняття, коли всі пішли, вона підійшла до Олени, щоб обійняти, та заплакала. Дівчинка розповіла, що з мамою повертається з Чернівців додому, і сумує, що не зможе відвідувати заходи. Олена чесно сказала, що їй теж сумно, але подякувала за час, який вони провели разом. Тоді Олена зрозуміла, що така поведінка була способом дівчинки захиститись і не підпустити когось до себе. Але приходила, бо потребувала підтримки. Олена з нею спілкувалась, приймала її емоції та настрій. Можливо колись дівчина згадає, що коли в країні була війна, а їй було страшно і складно, в її житті була доросла людина, яка підтримувала та розуміла.

Це і є мета волонтерства для Олени та одна з багатьох історій, коли вона бачила позитивний вплив від діяльності на емоційний стан дітей. Як координатор Олена може не тільки надавати ППД людям, а й навчати волонтерів. Для Олени ППД – це навичка, якою має володіти кожен, щоб підтримувати та співчувати людям, яким це необхідно. Олена брала участь у декількох тренінгах, в тому числі в тренінгу з першої психологічної допомоги в рамках програми #EU4Health, яка реалізується за підтримки Європейської комісії.

«Вперше тренінг з першої психологічної допомоги я пройшла як волонтер, у 2020 році. Тоді я дуже надихнулась і вирішила, що хочу продовжувати вивчати тему підтримки людей» – провідна фахівчиня з проведення тренінгів відділу психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Українського Червоного Хреста Анна Качмарик

Тренінг настільки вразив Анну, що згодом вона пройшла шлях від волонтера до співробітника Українського Червоного Хреста та на сьогодні є тренером з першої психологічної допомоги. З 2021 року Анна проводить тренінги для співробітників і волонтерів організації, медичних сестер, представників сфери освіти, поліції, працівників державних установ. Також готує тренерів, які зможуть проводити тренінги по всій Україні. Окрім того, долучається до іншої допомоги.

Наприклад, Анна разом з командою Українського Червоного Хреста зустрічала у Львові евакуаційні потяги з людьми, які були дезорієнтовані, налякані чи засмучені. Багато хто був з дітьми, тваринами та речами. Анна разом з колегами спілкувалася з людьми, пропонувала їжу та напої, інформувала про прихисток і пункт обігріву. Тренерка надавала підтримку, щоб покращити їх емоційний стан та допомогти подолати сильний стрес кожному, хто звертався. Щоразу в такі моменти вона розуміє: підтримуюча комунікація, заспокоєння людини, надання необхідної інформації, бути поруч в потрібний момент – це все про першу психологічну допомогу. І Анна рада можливості допомагати тим, хто цього потребує.

«Працюючи протягом 10 років з людьми, розумієш наскільки важливо мати навички та вміти надавати першу психологічну допомогу» – Анжела Марку, лідерка волонтерів напрямку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, Чернівецька обласна організація Українського Червоного Хреста

Анжела розуміє, що правильне та своєчасне надання першої психологічної допомоги може підтримати людину в стані сильного стресу та попередити більш серйозні проблеми з психічним здоров’ям. У листопаді 2022 року Анжела стала лідером волонтерів і одразу пройшла тренінг з першої психологічної допомоги в рамках програми #EU4Health, яка фінансується за підтримки Європейської комісії. Вже у 2023 році дівчина пройшла тренінг для тренерів, слідуючи власному правилу трьох “М” – Мета, Мрія, Можливість: іти до мети, а саме навчатися і навчати інших корисним навичкам і знанням; здійснити мрію тренерської діяльності, щоб не лише допомагати людям, а й навчати команду наданню своєчасної та ефективної підтримки; не втратити можливість, яка надається в житті.

Завдяки проходженню тренінгів онлайн і офлайн Анжела краще розуміє, як проводити заходи з психосоціальної підтримки, як застосувати на практиці принципи “Дивитися”, “Слухати”, “Направляти”, як дбати про себе та близьких. Анжела підтримує як учасників заходів, так і близьких поза діяльністю. Окрім того, вона проводить зустрічі з метою підтримки для команди. Адже волонтери та співробітники постійно допомагають іншим людям і для цього перш за все мають дбати про власний добробут.

Тренінг з першої психологічної допомоги Оксана пройшла в жовтні минулого року. Навчання проводилось в рамках програми #EU4Health за підтримки Європейської комісії. Наразі Оксана разом з командою здійснює візити до мешканців невеликих і віддалених населених пунктів Стрийського району.

До навчання жінка вважала, що допомогу людям, які знаходяться у стані сильного стресу, може надавати тільки фахівець. Але отримавши навички надання першої психологічної допомоги, почала з часом їх використовувати у своїй роботі та навіть іноді в повсякденному житті. З часом цей досвід дав результат. Оксана почала відмічати позитивні в стані людей, яким надає допомогу.

Наразі Оксана вважає такий тренінг обов‘язковим, особливо для тих, хто постійно працює з великою кількістю людей та може стикатись з їх різним станом. Окрім того, важливо дбати про себе. Адже постійна діяльність, вирішення труднощів і власні різні життєві ситуації можуть призводити до емоційного виснаження, і в такому разі варто знати, як покращити власний добробут.

Ольга народилась та прожила більшість життя у місті Херсон, але останні два роки стали для неї значним випробуванням. Окупація, біль, страх, безліч запитань. Далі був важкий виїзд з окупованої території з трьома дітьми. Після довгого переїзду, Ольга знайшла житло у місті Золочів Львівської області.

Ці події сильно впливали на емоційний стан жінки. Для підтримки власного психічного здоров’я вона звернулася до Українського Червоного Хреста та пройшла тренінг з першої психологічної допомоги. Після проходження тренінгу вона зрозуміла, що зможе подолати усі виклики і що її життя продовжується далі.

Через деякий час Ольга стала соціальною помічницею Українського Червоного Хреста та зараз надає допомогу іншим людям. Подруга, порадниця, сестра, донька, на яку з нетерпінням чекають її підопічні, яких вона завжди вислуховує, емоційно підтримує та надає необхідну допомогу для комфортного та гідного життя. Отримані знання та навички допомагають Ользі дбати про власне психічне здоров’я та підтримує людей, які потребують.

Щоденно вона відповідає на десятки дзвінків від людей, які звертаються за гуманітарною, фінансовою або психологічною допомогою. Різні запити, різні історії – все це позначається на стані Юлії.

До проходження тренінгу з першої психологічної допомоги жінка вважала, що таку підтримку надають лише фахівці. А після участі дізналась, які існують складні реакції у людей, як краще оцінювати ситуацію, підтримувати та поважати людину, спрямовувати її та допомагати вийти з важкого емоційного стану. Адже за підтримкою можуть звертатись самотні люди похилого віку, родичі загиблих або зниклих безвісти людей, мешканці деокупованих територій тощо.

Особливо корисними стали знання, які слова можна чи не слід вживати під час заспокоєння людини, як знаходити підхід до вразливих категорій населення або як допомогти тим, хто щойно пережив важкі події. Виявилось, що навіть людину в стані сильного стресу можна вивести на конструктивний діалог. Важливо, що Юлія навчилась запобігати власному емоційному вигоранню, знайшла кроки, щоб залишатись в ресурсі та справлятись зі складними ситуаціями.

«Під час звернення люди часто дякують за підтримку, розмову, за те, що можуть поділитись власними відчуттями, просто помовчати чи поплакати» – Юлія Хрущ, супервайзерка гарячої лінії Українського Червоного Хреста

Юлія зі Львова, саме тут вона долучилась до команди Українського Червоного Хреста. Розпочала роботу як оператор гарячої лінії, тому багато спілкувалась з людьми, які звертались з різними історіями та перебували в різному емоційному стані.

Щоб ефективно надавати підтримку, Юлія пройшла тренінг з першої психологічної допомоги. Отримані навички допомогли їй вміти слухати, краще розуміти емоційний стан людини під час звернення та перенаправляти їх до іншого фахівця у разі потреби.

Зараз, Юлія є супервайзером і використовує отримані знання під час роботи та в повсякденному житті. Адже працюючи з великим потоком інформації, в тому числі негативної, її колеги можуть потребувати підтримки. Окрім того, Юлія більше стала замислюватись про власні відчуття та кроки, які допоможуть їй стати стійкішою.

Вона звернулась до організації як багатодітна мама та учасник заходів. Жінка ще з дитячих років бажала доєднатись до Українського Червоного Хреста, щоб допомагати іншим людям. І з часом їй вдалось втілити бажане та доєднатись до команди напрямку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Пройшовши тренінг з першої психологічної допомоги (ППД), Інна стала активним волонтером і проводить заходи з психосоціальної підтримки для підлітків і вихованців дитячих будинків сімейного типу в селі Суботці. Отримані навички дозволяють жінці підтримувати учасників у разі потреби. Адже дехто може знаходитись у сильному стресі через пережиті події. Окрім того, як багатодітна мама, вона знає, як краще дбати про родину та про власний емоційний стан.

Інна пройшла тренінг з ППД в рамках програми #EU4Health, яка реалізується за підтримки Європейської комісії. Наша команда обов’язково проходить такі тренінги, щоб допомагати людям під час надзвичайних ситуацій, під час діяльності чи у повсякденні.

«Під час тренінгів я часто дізнаюсь, що люди вже застосовують навички надання першої психологічної допомоги в повсякденному житті. І одне з наших завдань – покращити знання учасників у наданні правильної та своєчасної підтримки, а також навчити їх не завдавати ще більшої шкоди людині, яка знаходиться в стані сильного стресу»

За два роки тренерської діяльності Наталія провела кілька десятків тренінгів з першої психологічної допомоги (ППД) для медичних мобільних бригад, соціальних помічників напрямку Догляд вдома Українського Червоного Хреста, а також для працівників сфери освіти, медичних працівників, волонтерів та державних службовців.

Після проходження тренінгу волонтери, працюючи в умовах постійних надзвичайних ситуацій, використовують навички надання ППД під час заходів з дітьми, дорослими, догляду за людьми похилого віку. Наприклад, коли волонтери проводять заходи з психосоціальної підтримки в укритті під час повітряної тривоги, вони можуть допомагати учасникам впоратися з сильним стресом, панікою чи тривогою. Для цього вони використовують спеціальні вправи та техніки, які будуть корисні учасникам і в повсякденному житті. Будь-які емоції нормальні, але важливо розуміти, коли вони виходять з під нашого контролю та потребують додаткової підтримки.

Зазначимо, що Наталія пройшла тренінг з першої психологічної допомоги (ППД) для тренерів в рамках програми #EU4Health. Програма реалізується за підтримки Європейської комісії з метою підтримки людей, які постраждали через війну в Україні.

За підтримкою на гарячу лінію Українського Червоного Хреста звертаються люди, які не лише пережили кризові події раніше, а й на момент звернення можуть перебувати у надзвичайній ситуації.

Декілька історій розповіла оператор гарячої лінії Олена Кривошта: «Костянтинівка. До нас зателефонувала жінка під час обстрілу. Вона кричала через вибухи, я їх теж чула. Перше, що я їй порадила, одягти якусь річ для відчуття захисту. Жінка зробила це, і ми почали виконувати дихальні техніки. У такій ситуації, коли лунають вибухи, базові вправи можуть не працювати. Люди дезорієнтовані». Під час обстрілу міста оператор надавала ППД жінці 1,5 години. Вони дихали, розмовляли, пили воду під час затишшя та це покращило стан жінки.

Як зазначила Олена, більшість людей володіють навичками ефективного надання першої психологічної допомоги (ППД). Вони уважно запам’ятовують та занотовують вправи та техніки. Наприклад, одна жінка зателефонувала на гарячу лінію Українського Червоного Хреста з вдячністю. Колись у неї сталася надзвичайна ситуація – вибух газу в квартирі. Жінка одразу почала згадувати всі вивчені техніки ППД: дихання, пиття води, переключення, це допомогло. Тому вона навіть зберігає листівку з техніками у папці з документами.

Олена пройшла тренінг з першої психологічної допомоги в рамках програми #EU4Health. Ця програма реалізується за підтримки Європейської комісії з метою підтримки людей, які постраждали через війну в Україні.

Пані Галина пройшла тренінг з першої психологічної допомоги (ППД) в рамках програми #EU4Health. Нагадаємо, що програма реалізується за підтримки Європейської комісії з метою підтримки людей, які постраждали через війну в Україні.

Як зазначає Галина, під час звернення на гарячу лінію, люди часто розповідають про серйозні особисті проблеми. Дехто з них перебуває у стані тривоги чи навіть шоку. Саме тренінги з ППД дозволяють отримати не лише навички своєчасної підтримки інших людей, а й знайти більше власних ресурсів для подолання стресу.

Наприклад, під час одного звернення жінка сказала, що, розмовляючи з Галиною, вона спілкується наче зі своїм сином, який наразі перебуває в полоні. Оператор не може давати гарантію, що сина знайдуть, але жінці стає легше вже від самої розмови та розуміння, що її чують та підтримують. Через якісну та своєчасну підтримку, після звернення деякі люди бажають надалі звертатись до Українського Червоного Хреста.

“Перша психологічна допомога – дуже специфічна сфера, адже до кожної людини потрібен індивідуальний підхід” – зазначає пані Галина

В нашій роботі навички надання першої психологічної допомоги дуже корисні, тому що ми одними з перших долучаємось до реагування на надзвичайні ситуації. Ми можемо надавати допомогу як постраждалим, так і всім учасникам події. Також це можуть бути представники ДСНС, місцевої влади, медики тощо. Ці знання корисні й під час евакуації та зустрічі евакуаційних потягів або автобусів. Адже в такій ситуації люди можуть знаходитись в стані сильного стресу. Окрім того, ми можемо надавати ППД під час пошукових робіт тим, хто шукає родичів.

Перший тренінг з першої психологічної допомоги (ППД) я проходила в Дніпрі до повномасштабного вторгнення в Україні. Потім долучалась до тренінгів з ППД в онлайн і офлайн форматі, щоб оновити знання. Якщо спочатку я більше діяла інтуїтивно, то тепер знаю структуру та маю розуміння, як правильно та своєчасно надавати допомогу.

Навчання дало можливість поділитись досвідом з командою, яка виїздить на місця надзвичайних ситуацій. Важливо те, що я можу допомогти колегам потурбуватись про власний добробут. Особливо зараз, коли у Запоріжжі відбувається велика кількість надзвичайних ситуацій. Через це дехто з нас може відчувати емоційне виснаження. Окрім того, у кожного можуть бути власні життєві обставини, через які людина потребує підтримки. Коли я бачу колег у важкому емоційному стані, то розмовляю з ними та допомагаю відволіктися.

Загалом, всі ми зараз живемо у ритмі, коли на кожного лягає дуже багато відповідальності. Це сімейні обставини, робочі моменти, велика кількість інформації. Щоб впоратись з усім, потрібно перш за все турбуватись про власний добробут. Після тренінгу я ще раз відзначила, що варто щодня знаходити час для себе та «перезавантажуватись».

Вперше я пройшла тренінг з першої психологічної допомоги приблизно 4 роки тому. До проходження тренінгу знання та навички були мінімальні. Навички дивитись, слухати та направляти не були розвинуті. Наразі мені підпорядковуються тридцять соціальних помічників, і коли до мене звертаються з якимись питаннями, бачу, що їм важливо почути корисні поради, заручитись підтримкою. І всі вивчені принципі виявились в нагоді під час роботи.

Я бачила зміни та чула відгуки від самих соціальних помічників. Дехто з них знаходився в стані емоційного вигорання, адже робота дійсно важка. Але після підтримки, можливості бути почутими в них з’являлось бажання працювати далі, в них знову «горіли» очі. Одним із своїх важливих завдань я вважаю збереження колективу. Бо коли люди розуміють та відчувають, що в них є підтримка, це їх мотивує. Наприклад, за рік з команди пішла лише одна людина, це велике досягнення для мене.

Щодо себе особисто, в перші чотири дні я ще вагалась, наскільки проходження тренінгу з першої психологічної допомоги корисно для мене. Але згодом відчула, що це дійсно не лише корисно, а й допомагає втілювати ідеї та розуміти принципи надання допомоги тим, хто її потребує.

Мабуть, найголовнішою навичкою є турбота про себе. Під час проходження тренінгу нам допомагають розвинути цю навичку. Ми маємо можливість навчитись відпочивати як фізично, так і емоційно. В подальшому це впливає на наше особисте та професійне спілкування.

Вперше тренінг з першої психологічної допомоги я пройшла в квітні 2022 року. До цього у мене вже був певний досвід роботи в соціальній сфері, тому тренінг став можливістю оновити вже наявні знання та поділитись власним досвідом з іншими учасниками.

На практиці використовую навички, починаючи від підтримки близьких людей до колег та людей, які звертаються до Українського Червоного Хреста. За 2 роки це десятки розмов, допомога з виконанням вправ і технік тим, хто знаходиться у стані сильного стресу. Ще це долучення до заходів і тренінгів, під час яких я підтримувала людей емоційно, чи допомагала їм отримати необхідно інформацію. Якщо, наприклад, в нашому колективі в когось виникають труднощі, які вибивають із рівноваги, то я можу запропонувати виконати вправу на дихання. Тоді людина починає більше включатися в реальне життя та краще справлятися із сильними емоціями.

Завдяки тренінгу я покращила знання про те, як вчасно бути поруч з людиною, коли вона потребує підтримки. І важливо не тільки швидко та правильно допомогти, а й не завдати ще більшої шкоди людині. Я ще раз переконалась, наскільки корисну справу ми робимо, і що найважливіший ресурс будь-якої організації чи суспільства – це людина. Це була можливість отримати новий досвід, подивитись на ситуації під іншим кутом, по-новому зрозуміти те, що ми робимо кожен день. Крім того, турбота про наш власний добробут впливає на можливість підтримувати оточуючих.