“…На свете есть расстоянья более немыслимые, чем между тобой и мною”
У 1996р. до Служби розшуку ТЧХУ через Австралійський Червоний Хрест звернулась пані Анастасія Нападовська (дів.Феденко), 1923 р.н., з проханням з’ясувати долю сестри – Феденко Клавдії Кирилівни, з якою вона втратила зв’язок ще за часів Другої світової війни.
Клавдія, 1918 р.н., ур.Омської області, до війни мешкала разом зі свою великою родиною: батьками Кирилом та Тетяною, сестрами Олександрою та Анастасією та братом Павлом у Сімферополі, де працювала у залізничному відділенні. У 1940р. її направили на роботу до Бесарабії. З того часу вона не бачила своїх рідних.
У пошуках Клавдії Феденко були направлені запити в різноманітні державні установи України та до Центру розшуку та інформації Російського ЧХ, де зберігаються архівні документи стосовно громадян колишнього СРСР. Пошук ускладнювався тим фактом, що Клавдія могла змінити прізвище, вступивши до шлюбу – а отже шансів не так вже й багато, адже інформація про зміну прізвища досить конфіденційна. Російські колеги надали несподівано приголомшливу відповідь: у 1969р. Клавдія Феденко, в заміжжі – Василенко, зверталась до Червоного Хреста з проханням з’ясувати долю рідних, проте розшук був безуспішним. На той час вона мешкала у м.Білгород-Дністровський Одеської області.
Завдяки співпраці з УВС Одеської області вдалось отримати повну адресу пані Клавдії, а за допомогою Білгород-Дністровської міської організації ТЧХУ – встановити її сьогоднішнє місце проживання: жінка літнього віку мешкає разом зі своєю племінницею у м.Білгород-Дністровський.
Клавдія Кирилівна написала до Служби розшуку листа, в якому детально описала своє життя та інформацію про членів родини. Після прочитання «сповіді» від пані Клавдії відпали всі сумніви в тому, що саме її розшукує сестра з Австралії. Водночас Клавдія Кирилівна повідомила, що у 1970р. вона розшукала свого брата Павла, який мешкав у Саратові, та з’ясувала, що її батьки та сестри були депортовані під ДСВ на примусові роботи до Німеччини. Вона навіть уже й не сподівалась почути про них…
Сестри в Україні та далекій Австралії отримали адреси одна одної – відстань втрачає свої права, коли мова йде про спілкування близьких людей.
З ініціативи Червоного Хреста Австралії у березні 1997р. підготовлена радіопередача у м.Мельбурн, фрагментом якої стала телефонна розмова цих двох жінок, які через 57 років розлуки розшукали одна одну.
Леонора Кадом
провідний спеціаліст Служби розшуку