6 IHL & Emblem Protection

⇒ Держава-окупант може збирати податки, мито та плату за послуги, встановлені місцевим законодавством від імені окупованої держави, проте вона повинна використовувати такий дохід для організації життя на окупованій території та в її інтересах. ⇒ Окрім забезпечення громадського порядку та безпеки, держава-окупант також несе повну відповідальність за постійне функціонування державних установ та служб на користь населення на окупованій території. ⇒ Вона повинна повною мірою використовувати засоби, доступні їй, щоб забезпечити цивільне населення основними елементами, необхідними для його виживання, такими як продовольчі товари, медичні засоби, одяг і притулок. ⇒ Подібним чином, у співпраці з державними та місцевими організаціями влади, вона повинна забезпечувати й підтримувати діяльність служб надання медичної допомоги, охорону здоров’я, сприяти належному здобуттю освіти.
Існують ситуації коли держава-окупант вносить зміни в демографічні процеси, які сприяють її територіальним або політичним амбіціям, передусім за допомогою депортації та переміщення населення на окупованій території. ⇒ Четверта Женевська конвенція та звичаєве міжнародне гуманітарне право на сьогодні абсолютно забороняють як індивідуальні, так і масові насильницькі переселення на окупованій території. ⇒ Депортація цивільного населення (включно з особами, які позбавлені волі) з окупованої території, незалежно від мотивів і пункту призначення, також заборонена. ⇒ Однак, для встановлення безпеки населення або з необхідних військових міркувань, може знадобитися повна або часткова евакуація території та може навіть стати неминучим тимчасове переміщення захищених осіб за межі окупованої території. За таких виняткових обставим Україна повинна бути проінформована про це одразу після початку евакуації чи переміщення, а всі залучені особи повинні бути повернуті на свою територію, щойно бойові дії в цьому районі будуть припинені.
Зараз частина територій України знаходиться під частковою, або повною окупацією. Фактично, воєнна окупація виникає, коли одна держава вторгається в іншу державу і встановлює військовий контроль над частиною її території або всією територією. ⇒ Стаття 42 Гаазького положення передбачає: «Територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції». ⇒ Існування окупації залежить від від фактичної здатності держави брати на себе de facto урядові функції держави, що окупує, передусім, для забезпечення громадської безпеки та правопорядку, а не від її бажання та готовності це робити. Тому, якщо держава, що встановлює окупаційний режим, фактично не втрачає військового контролю над територією, про яку йдеться, вона не може уникнути своїх зобов’язань за МГП, просто вирішивши не здійснювати ефективний контроль.
Взагалі, державним посадовим особам та суддям на окупованих території слід дозволити зберегти свій статус і продовжувати виконувати свої обов’язки на службі задля добробуту мешканців без неналежного втручання або залякування. Однак, якщо державні посадові особи та судді утримуються від виконання своїх функцій із міркувань совісті, вони не повинні бути піддані санкціям або заходам примусу чи дискримінації. Але є винятки:
  • Держава-окупант зберігає за собою право вимагати від державних службовців та суддів виконувати свою роботу, якщо вона є необхідною для забезпечення потреб окупаційної армії або для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами.
  • Держава-окупант може дійти висновку, що ефективне виконання своїх обов’язків за МГП вимагає звільнення держслужбовців та організації власної адміністрації та судів.
Відповідно до міжнародно гуманітарного права, зокрема ст. 122 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими (ІІІ) та ст. 136 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни (IV), в Україні було ухвалено рішення про створення Національного інформаційного бюро (НІБ) від 17 березня 2022 року під час засідання Уряду України. ⇒ Національне інформаційне бюро було створено для збору та узагальнення даних про українських військовополонених, загиблих, зниклих безвісти, незаконно затриманих окупантами, у тому числі — з-поміж мирного населення. ⇒ Аналогічне інформаційне бюро було створено і у Російській Федерації, це дозволяє активізувати процес обміну як полоненими, так і тілами загиблих. ⇒ Міжнародний Комітет Червоного Хреста України в силу свого мандату та компетенцій, узгоджує та збирає всю інформацію від сторін збройного конфлікту, а також сприяє обміну такої інформації між бюро двох держав. ТЧХУ не має повноважень для роботи з військовополоненими, але рекомендуємо родинам військовополонених та зниклим безвісти звернутись до НІБ, де вони зможуть отримати всю актуальну інформацію:
  • за телефоном: 1648
  • для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 287-81-65
  • лист на електронну адресу: nib.uncp.info@gmail.com.
Сайт НІБ: https://nib.gov.ua/uk/
No. The Red Cross on a white background was chosen by the founders of the International Committee for the Relief of Wounded Soldiers at the Geneva Conference in October 1863 as a symbol to be worn on doctors' armbands on the battlefield and ensure their neutral status. Therefore, the Red Cross had a protective function from the beginning. But by analogy with field physicians, it was quickly used by other medical and paramedical institutions not only on the fronts of the war but also in the rear, up to pharmacies and other stores. However, such an expanded interpretation of the Red Cross as a mere medical symbol contradicted the position of the International Red Cross and Red Crescent Movement, which insisted and insists that the Red Cross symbol (as well as the Red Crescent and the Red Crystal) should be used solely to protect human beings. from any military attack, and any other application, including commercial, undermines this single function of the Red Cross emblem. These views are reflected in the Geneva Conventions and national legislation. Including the Ukrainian: Law of Ukraine "On the Symbols of the Red Cross, Red Crescent, Red Crystal in Ukraine" and the Criminal Code of Ukraine. These documents prohibit any misuse of the Red Cross emblem. This applies, inter alia, to medical facilities that do not belong to the International Red Cross and Red Crescent Movement and are not at risk of military attack. Emergency medical services, pharmacies, medical centres, etc. can instead use genuine medical symbols specifically designed for their needs: a blue "star of life" (link to the image), a green cross with a caduceus (link to the image), and so on. If you notice on a building, vehicle, person, etc. that does not belong to the International Red Cross and Red Crescent Movement, the use of the Red Cross, Red Crescent or Red Crystal emblem is clearly illegal, please send an email to: national@redcross.org, ihl@redcross.org.ua or visit the official page on the social network - https://www.facebook.com/RedCrossUkraine/
Neither. In fact, it is not known exactly what the founders of the International Committee of the Red Cross were guided by when they chose this symbol in Geneva in October 1863 to protect people who were helping wounded soldiers on the battlefield. The official version of the International Red Cross and Red Crescent Movement on the interpretation of the Red Cross symbol, however, has remained unchanged for over a hundred years: the red cross on a white background is only an inverted version of the Swiss flag (which is known to be a white cross on a red background) special merits of Switzerland as the birthplace of the International Movement. Therefore, the red cross on a white background has no religious or religious significance. Currently, the Red Cross is used as an emblem by 157 of the 192 national societies of the International Movement around the world, including countries where Christianity is not the dominant religion.
International Humanitarian Law (IHL) is a branch of the international law, the main goal of which is to limit the effects of armed conflict by protecting the people who do not participate in hostilities, and by restricting and regulating the means and methods of warfare available to the combatants. IHL is applied in armed conflict situations, both on the international and domestic levels. Should you have questions about IHL, please address them to the coordinator of International Humanitarian Law of URCS: ihl@redcross.org.ua.
International Red Cross and Red Crescent Movement has the exclusive right to use the emblem, flag, markings and name of the Red Cross, Red Crescent and Red Crystal. The use of the logo by persons, who are not authorized to do so, entails criminal liability under the Criminal Code of Ukraine according to the Law of Ukraine ‘On Use of the Red Cross and Red Crescent Symbols in Ukraine’