Пані Ірина: від отримувача допомоги до волонтера

Пані Ірина: від отримувача допомоги до волонтера

Ірина Любицька переїхала з Нової Каховки Херсонської області разом з чоловіком і двома дітьми 14 та 18 років через ескалацію збройного конфлікту в Україні. Після двох місяців проживання на окупованій території, де відбувалися бойові дії, родині довелося покинути власну домівку та переїхати до Хмельницького. Люди опинилися в кризовій ситуації, до якої неможливо бути готовим, і з якою складно впоратися самостійно. Ірина почала переживати за рідних та відчувати стрес, через що потребувала допомоги.

Про можливість отримати психосоціальну підтримку від Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) жінка дізналася у «Сімейному клубі» Хмельницької міської організації ТЧХУ, де проходили заняття з психосоціальної підтримки. Ірина почала не тільки відвідувати заходи як учасниця, а й долучилася до ТЧХУ волонтером, щоб допомагати іншим людям. Під час проведення занять вона допомагає іншим учасникам, які опинилися у складній життєвій ситуації, відволіктися, покращити власний емоційний стан, відчути себе у безпеці, а також навчає, як потурбуватися про рідних.

«Спочатку було дуже тяжко. Хотілося про це говорити всім і з усіма. До участі в заходах, мабуть, підштовхнув стан розпачу і бажання хоч чимось зайняти себе, власні думки. Хотілося не думати про минуле та про те, в якому стані була вся наша родина родиною, коли два місяці довелося жити на окупованій території.

Тому я почала відвідувати заняття з психосоціальної підтримки як учасник. Їх проводять чудові волонтери, з ними дуже приємно спілкуватись. Побільше б такої підтримки, адже вона зараз дуже необхідна. З часом, завдяки заходам, я зрозуміла, що життя продовжується і не треба концентруватися лише на поганих новинах, а навпаки – брати навіть з цього кращі моменти та використовувати це як досвід для себе та близьких. Мені дуже подобається на заняттях, тому я ніколи їх не пропускаю та отримую заряд позитиву на весь день!» – поділилася Ірина.

Як учасниці заходів, Ірині більше до вподоби активні ігри, а також бесіди на корисні та позитивні теми. Адже це можливість покращити своє самопочуття, навчитися аналізувати, що робить людина для власного благополуччя та як турбується про інших. Кожен учасник може краще дізнатися про власні способи зниження стресу та підвищення емоційної стійкості, а ще навчитися правильно та вчасно допомагати тим, хто цього потребує.
Найпозитивнішою зміною у власному стані після відвідування занять з психосоціальної підтримки Ірина вважає вміння концентруватися на хороших думках та подіях. Навіть якщо доводиться дізнатися погані новини, потрібно вміти не фокусуватися на негативі, а приймати це як досвід та намагатися підтримати тих, хто важко переживає подію. Ще один позитивний досвід – навчитися розповідати дітям про їхнє майбутнє, в жодному разі не тиснути, не згадувати минулі події та не змушувати їх повертатися в колишню кризову подію.

Ірина досі знаходиться у стані переживання через невідомість майбутнього, але продовжує працювати над собою, своїми переживаннями та емоціями, щоб посилити власну стресостійкість та легше справлятись з кризовими подіями в майбутньому. Але вже зараз Ірина знає, як ефективно й правильно потурбуватися про свою родину, а також допомогти людям, що так само, як і вони, вимушені були покинути власні домівки та потребують психосоціальної підтримки.