fbpx

Служба розшуку допомогла дівчині з В’єтнаму знайти матір

Ця історія возз’єднання родини почалася з несподіваного дзвінка до Служби розшуку ТЧХУ з далекого В’єтнаму:  зателефонував чоловік, який зовсім трохи розмовляв російською мовою.  Після спілкування з ним ми зрозуміли, що він  прагне допомогти своїй дівчині розшукати маму, громадянку України, з якою вона розлучилася близько 20 років тому. В теперішній час дівчина вже не пам’ятала ані українську, ані російську мову, адже з 3-річного віку вона мешкала у В’єтнамі разом зі своїм батьком, громадянином цієї країни.

За  декілька днів до Служби розшуку ТЧХУ надійшов  офіційний запит від наших партнерів з Червоного Хреста В’єтнаму, з якого стали зрозумілі обставини, чому мати та донька не мали можливості спілкуватися одна з одною. Розшук розпочався з м. Харків. Співробітниця Служби розшуку ТЧХУ у Харківській ОО Наталя Фоменко відвідала вказану в запиті адресу, але, на жаль,  розшукувана особа там не мешкала. Проте недарма кажуть – хто шукає, той знайде. Пані Наталя, як наполегливий пошуковець,  почала опитувати сусідів і несподівано зустрілася з жінкою, яка товаришувала з нашою розшукуваною. Від неї ми дізналися,  що  мати нашої запитувачки разом зі своєю родиною декілька років тому виїхала в Росію, де в теперішній час мешкає та працює.

Хоча її нова адреса була невідома, вдалось з’ясувати номер телефону. Того ж дня нам вдалось поспілкуватись з матір’ю – її радість була невимовною, адже багато років мати нічого не чула про свою доньку. Вже ввечері мама та донька змогли вперше через багато років  поспілкуватися та побачити одна одну завдяки сучасним засобам відеозв’язку.

І нам було дуже приємно вже наступного дня отримати на адресу Служби розшуку  подяку з далекого В’єтнаму:

Спасибо Вам большое! 

Мы Вам очень благодарны, у меня нет слов, чтобы выразить всю ту радость, что нас наполнила. Спасибо, что вы есть. Сегодня Вы подарили счастья четверым людям!

С огромным уважением,

Константин, Нга и Ан.