Дайджест МГП: НАВІЩО ВИВЧАТИ МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО?

Перш за все, самі викладачі повинні переконатися в необхідності викладати міжнародне гуманітарне право. Щодо студентів, звісно ж, і вони мають розуміти навіщо вивчати МГП, адже від цього залежить ефективність вивчення і подальший успіх його реалізації.

1. Розвинути правове мислення
Метою вивчення права є не запам’ятовування та цитування законів, а можливість досягнення специфічного мислення, правильний підбір аргументів та сприйняття етнокультурних розбіжностей. Механізми обґрунтування застосовані в МГП стануть в нагоді і в інших галузях права. Принципи МГП, такі як, наприклад, розрізнення між цивільними особами і комбатантами, прицип пропорційності тощо є гарними прикладами для розвитку навичок юридичного мислення. Крім того, знання МГП дозволить розуміти гуманітарні проблеми під час збройних конфліктів, які щоденно згадуються у новинах.

2. Сприяти «справедливості» під час збройних конфліктів
Право – це не просто спосіб мислення, що використовують при спростуванні чи аргументації рішення. Це також і прояв справедливості, що притаманна людині, адже саме моральність і справедливість відрізняє нас від тварин. Право не тільки намагається прописати найефективніші рішення, а і має на меті служити інтересам людей і рухати суспільство вперед, вказуючи правильний напрямок. Крім того право допомагає тим, хто страждає від «сильніших», навіть якщо це складно.
Тож як краще зрозуміти цей аспект права, як не вивченням МГП – галузі, що застосовується до найбільш негуманної, беззаконної, анархічної та архаїчної форми людської діяльності як війна? Де ще можна краще спостерігати положення закону, у протистоянні між тим що має бути, і тим, що є, як не у вивченні того, як закон захищає війну?
Навіть ті, хто розуміє МГП, можуть вдаватися до порушень. Тому викладання МГП завжди – в школах, університетах – є питанням не тільки навчання, а й освіти.

3. Тому що деяким студентам МГП знадобиться в їхній майбутній роботі
Молоді люди, які вивчають гуманітарне право сьогодні, стануть керівниками, військовими начальниками, солдатами, працівниками гуманітарних організацій і, можливо, навіть жертвами як цивільне населення завтра. Не можна очікувати, що міжнародне гуманітарне право і принципи, на яких воно ґрунтується, будуть підтримані і отримають подальший розвиток, якщо політичні лідери і громадяни не розуміють їх.

Деякі студенти нестимуть службу в збройних силах тому для них МГП буде важливим інструментом для виконання їх місії та захисту ефективності та іміджу своїх збройних сил у власній країні та в очах міжнародної спільноти.
Крім того, майбутнім дипломатам доведеться розуміти механізми реалізації МГП та відмінності між jus ad bellum (законність застосування сили) і jus in bello (правила ведення війни), якщо вони хочуть консультувати свій уряд про те, як голосувати на міжнародних форумах, як реагувати на порушення, як боротися з тероризмом, як реалізувати політику допомоги на розвиток, або як виступати перед міжнародними судовими органами. Співробітники гуманітарних організацій в тому числі і волонтери та працівники Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, потребуватимуть кращих аргументів в рамках МГП, коли вони закликають до поваги жертв збройних конфліктів, доступу до них і для здійснення неупередженого розподілу допомоги.

Нарешті, адвокати, прокурори та судді потребують глибокого розуміння МГП, коли вони захищають, переслідують або притягають до суду воєнних злочинців, або коли вони стикаються із незаконним використанням емблеми Червоного Хреста.

Джерела: 
1. Remarks on Teaching IHL
2. Исследуя гуманитарное право
Переклад: 
Екінджі Мерве-Таміла, інтерн Національного комітету Товариства Червоного Хреста України