fbpx

Дайджест МГП: ЗАХИСТ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Світовий індекс дітей-солдатів свідчить про те, що близько 240 мільйонів дітей проживають в державах, де має місце збройний конфлікт. Більшість зазнає насилля, переміщення, голоду та експлуатації з боку воєнних сил держави або недержавних воєнізованих груп. Лише з 2016 року діти брали участь, як мінімум, у 18 конфліктах по всьому світі.

presser_photoФорми залучення дітей варіюються залежно від конфлікту та необхідності. Міжнародний Комітет Червоного Хреста неодноразово зазначав, що діти використовуються не лише як солдати, а й у якості «допоміжного персоналу», що готує їжу, приносить зброю та боєприпаси на поле бою або залучається до розвідувальних місій тощо. Таке залучення, на думку сторін конфлікту, має ряд плюсів: діти мало їдять, їм не потрібно платити (а якщо і потрібно, то суми зазвичай мізерні), ними просто маніпулювати й найголовніше – багато дітей на добровільній основі готові брати участь в воєнних діях в силу своїх патріотичних, а іноді навіть «романтичних» міркувань про важливість і справедливість війни чи внутрішнього конфлікту.

Важливо, що норми міжнародного гуманітарного права передбачають як загальний, так і спеціальний захист дітей в ході збройного конфлікту. З одного боку, на них розповсюджуються норми загального захисту цивільного населення, що не бере участь в воєнному конфлікті. З іншого – в силу уразливого становища дітей та їх віку Женевська Конвенція ІІІ та IV, а також Додаткові Протоколи до них, містять норми щодо спеціального захисту дітей та обмеження їх участі в воєнних діях.

Bande de Gaza, la vieille ville de Gaza. Des enfants transportent de l’eau depuis le point de distribution. A cause de la pauvre qualité et la salinité de l’eau du robinet, les habitants doivent acheter de l’eau potable chez des commerçants privés. Cela crée un poids économique additionnel pour les familles les plus vulnérables. Gaza Strip, Gaza old city. Children carry water from a nearby distribution point. Due to the poor quality and saltiness of tap water, people have to buy drinking water from private vendors. This creates additional economic burden for the most vulnerable families. À Gaza, les chiffres parlent d'eux-mêmes : quatre familles sur cinq n'ont pas de source de revenu stable et sept personnes sur dix dépendent de l'aide humanitaire. Isolés du reste du monde, les habitants de Gaza manquent de tout : d'électricité, d'eau, de médicaments et d'emplois. Mais, plus que de toute autre chose, c'est de l'espoir d'une vie meilleure dont ils ont cruellement besoin. Les jeunes Gazaouis sont très durement frappés par une crise économique qui va s'aggravant et un taux de chômage jamais égalé depuis plusieurs années. Sans emploi et désenchantés, ils ont peu de raisons de croire en un avenir meilleur. In Gaza, the numbers are stark: Four out of five families in Gaza do not have a stable source of income. Seven out of ten people depend on humanitarian aid. Isolated from the rest of the world, residents of Gaza lack many things: electricity, water, medicines, and jobs. More than anything else, however, they lack hope that their lives will change for the better. The worsening economic crisis and the highest unemployment rate in several years have hit Gaza's youth the hardest. Unemployed and disenchanted, they see little reason to be optimistic for what the future holds.

Зокрема, сторони конфлікту повинні вживати всіх можливих заходів для забезпечення того, щоб особи, які не досягли 15-річного віку, не брали безпосередньої участі у воєнних діях. Примусовий призив осіб до 15 років заборонений та має передбачати кримінальну відповідальність за національним законодавством. Додатковий Протокол також зобов’язує сторони, що беруть участь у конфлікті, утримуватися від призову осіб, які не досягли 15-річного віку. А у випадку вербування осіб, які досягли п’ятнадцятирічного віку, але яким ще не виповнилося вісімнадцять, сторони повинні віддавати перевагу особам більш старшого віку. Крім того, статус військовополоненого, який можуть отримати діти, які беруть участь у конфлікті, не призводить до втрати спеціального захисту передбаченого нормами міжнародного гуманітарного права.

Якими би мотивами не керувались сторони конфлікту, захист дітей під час збройного конфлікту представляє серйозну проблему. Їх позбавляють дитинства, можливості навчатись та розвиватись залучаючи до конфліктів, які вони не розпочинали, калічать, вбивають та розлучають з найріднішими людьми – сім’єю. Тому сторони конфлікту повинні прикласти максимум зусиль, щоб не допустити їх участі в ході збройного конфлікту.

Використані джерела:
  1. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.
  2. Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.
  3. Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року.
  4. Child Soldiers Annual Report 2017-18 prepared by Child Soldiers International (CSI).
  5. Legal Protection of Children in Armed Conflict prepared by the ICRC Advisory Service on International Humanitarian Law.
Додатково:
  1. Крестовська Н.М. Права дитини під час збройного конфлікту: сучасні українські реалії 
  2. Convention concerning the Prohibition and Immediate Action for the Elimination of the Worst Forms of Child Labour (ILO Convention 182), adopted in 1999.
  3. Muzima A. Re-imagining the scope of children’s legal protection during armed conflicts under International Law (2017).
  4. Optional Protocol to the Convention on the Rights of the Child on the involvement of children in armed conflict (OPAC), adopted in 2000.
  5. Principles and Guidelines on Children Associated with Armed Forces or Armed Groups (Paris Principles), adopted in 2007.
  6. Rome Statute of the International Criminal Court (Rome Statute), adopted in 1998.
Фото:
ICRC archive.

Child soldiers put down their guns in a disarmament and release ceremony in Jonglei state, South Sudan, February 10, 2015. © 2015 Sebastian Rich/Corbis/AP Images.

Авторка: 
Вікторія Музика, аспірантка кафедри міжнародного та європейського права Національного університету “Одеська юридична академія”.