Мандат, місія, структура та історія Товариства

МАНДАТ ТА МІСІЯ

Основна мета діяльності Товариства – захист життя людини, попередження та полегшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф та аварій, надання допомоги медичній службі збройних сил і органам охорони здоров’я, сприяння органам державної влади України у їхній діяльності в гуманітарній сфері.

«…Зазначена мета досягається цілком неупереджено, без будь-якої дискримінації за національною, расовою, статевою, релігійною, мовною, класовою ознакою чи політичними переконаннями…»

(Зі Статуту Товариства Червоного Хреста України)

СТРУКТУРА

Товариство Червоного Хреста України складається з організацій національного (центрального), регіонального, місцевого та первинного рівнів.

До національного (центрального) рівня Товариства належить його виконавчий орган – Національний комітет Товариства Червоного Хреста України.

До регіонального рівня Товариства належать обласні організації (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська тощо).  Регіональні організації є складовою частиною Товариства і організаційно підпорядковані Товариству Червоного Хреста України та його Національному комітетові.

До організацій Товариства місцевого рівня належать міські, районні та міськрайонні організації Товариства, які є складовою частиною відповідних регіональних організацій Товариства і організаційно їм підпорядковані, а також НК Товариства.

До організацій Товариства первинного рівня належать первинні організації (осередки) Товариства, створені за місцем роботи, проживання чи навчання громадян, які є складовою частиною відповідних місцевих організацій Товариства і організаційно їм підпорядковані.

ІСТОРІЯ

  • 1918 рік В Києві 18 квітня відбувся І З’їзд Товариства Червоного Хреста України. Саме ця дата є початком роботи Українського Червоного Хреста як самостійного національного товариства.
  • 1920-ті роки Товариство організовує тисячі безкоштовних їдалень для бідних, надає населенню мільйони продовольчих пайків.
  • 1930-ті роки Червоний Хрест України має в своїй власності 119 медичних, 206 профілактичних та дитячих закладів, четверту частину всіх протитуберкульозних диспансерів, 36 оздоровчих установ, 800 лазень, 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни.
  • 1941-1945 Під час Великої Вітчизняної війни Товариство готує та відправляє на фронт понад 100 тисяч медичних сестер, санінструкторів та сандружинниць. В цей час Червоний Хрест також стає ініціатором безоплатного донорства. Подвиг 17 українських сестер милосердя, учасниць бойових дій відзначений медаллю імені Флоренс Найтінгейл – вищою нагородою Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Нині в Україні 23 медичних сестри увінчані цією найпрестижнішою світовою відзнакою за виняткове милосердя у повоєнний і мирний час.
  • 1961 рік Створення патронажної служби Товариства для медико-соціальної підтримки мало захищених верств населення.
  • 1986 рік Більш ніж 10 тисяч активістів, члени санітарних постів і дружин Червоного Хреста взяли участь у евакуації і розселенні постраждалих від Чорнобильської катастрофи, надавали їм медико-соціальну, психологічну та матеріальну допомогу. Було розподілено 7 тисяч тон продуктів харчування, 105 тон сухого молока, полівітамінів, левотироксін.
  • 1990 рік За ініціативи Червоного Хреста України почала діяти комплексна Чорнобильська програма. Пересувні діагностичні бригади Червоного Хреста проводили обстеження постраждалого населення, вели просвітницьку роботу серед населення постраждалих регіонів. На підтримку гуманітарних програм для постраждалого від аварії на ЧАЕС населення Червонохрестний рух залучив понад 35 млн. доларів США.
  • 1992 рік Президентом України видано «Указ про Товариство Червоного Хреста України», за яким воно визнається єдиним національним Товариством Червоного Хреста України на території нашої держави, уповноваженим сприяти органам державної влади в їхній діяльності в гуманітарній сфері.
  • Цього ж року згідно розпорядження Кабінету міністрів України створено Службу розшуку Товариства Червоного Хреста України. Основне завдання Служби розшуку – здійснення заходів по розшуку та відновленню родинних зв’язків, втрачених внаслідок Другої світової війни, інших збройних конфліктів, стихійного лиха, надзвичайних ситуацій та міграції.
  • 1993 рік Товариство отримує офіційне визнання Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Женеві і стає повноправним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
  • 1999 рік Верховною Радою України прийнято закон «Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні», яким визначені порядок та умови використання і захисту емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця на території України.
  • 2002 рік Прийнято Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України», яким регулюються відносини, пов’язані з діяльністю Товариства Червоного Хреста України, визначається його правовий статус та правові засади діяльності.
  • 2009 рік Верховна Рада України ратифікувала ІІІ Додатковий протокол до Женевських Конвенцій 1949 року «Про Червоний Кристал».

2013-2016 роки   Товариство працює в особливому режимі.  Створено загони швидкого реагування для надання допомоги постраждалим під час громадського неспокою, особливо в Києві, Харкові, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Вінниці і Вінницькій області. Товариство зосереджує роботу на наданні допомоги постраждалим і переміщеним особам із зони збройного конфлікту та Криму, а також продовжує допомагати вразливим категоріям населення. Розвивається напрямок діяльності Товариства з психосоціальної допомоги.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Український Червоний Хрест плідно співпрацює з 21 національним товариством зарубіжних країн, з якими укладені угоди про співпрацю, за фінансової підтримки міжнародних колег щороку виконує понад 20 гуманітарних програм.

Товариство Червоного Хреста України є одним з ключових розробників стратегії Міжнародного Руху Червоного Хреста по підготовці національних товариств до відгуку на надзвичайні ситуації, спричинені ядерними, радіологічними, біологічними та хімічними факторами.

Особлива увага приділяється співпраці з міжнародними організаціями і фондами (UNDP, UNICEF, UNFPA, ECHO, WEP, GIZ, WHO, UNHER тощо) для підтримки гуманітарних програм Товариства.