Міжнародне гуманітарне право (МГП), інші назви право війни, право військових конфліктів – галузь міжнародного права, головна мета якої полягає в гуманізації ведення військових дій та полегшення страждань жертв війни. МГП застосовується в ситуаціях збройних конфліктів, як міжнародних, так і внутрішніх. МГП складається, з одного боку, з так званого Женевського права (права Женеви), що включає норми щодо захисту жертв конфліктів, а з іншого – з Гаазького права (права Гааги), що включає правила, які відносяться до засобів і способів ведення бойових дій.

Основні завдання:

  • Захист цивільних осіб та тих, хто припинив брати участь у збройних діях (поранених та позбавлених волі осіб).
  • Регулювання засобів і методів ведення війни.

Червоний Хрест був ініціатором створення та прийняття всесвітньо відомих Женевських Конвенцій, підписаних у 1949 році та Додаткових протоколів до них 1977 та 2005 років, що вважаються основним інструментом МГП. Конвенції, підписані та ратифіковані Україною, є обов’язковими для виконання.

Джерела Міжнародного гуманітарного права:

  • Женевська конвенція (І) про поліпшення долі поранених та хворих в регулярних арміях
  • Женевська конвенція (ІІ) про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, потерпілих корабельну аварію, за складу озброєних сил на морі
  • Женевська конвенція (ІІІ) про поводження з військовополоненими
  • Женевська конвенція (ІV) про захист цивільного населення під час війни
  • Додатковий протокол І, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів
  • Додатковий протокол ІІ, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру
  • Додатковий протокол ІІІ про введення додаткової відмітної емблеми у вигляді Червоного Хреста і Червоного Півмісяця