Пошукова робота – надія для тих, хто втратив надію

Якось на одному з шкільних заходів прозвучали такі слова: «Мати, яка сподівається на зустріч з безвісти зниклим сином, бачить його у синіх пролісках навесні. Дружина, отримавши звістку про зниклого чоловіка, чує його у першому відголосі грому…» Лише ті, хто коли-небудь чекав рідних з війни чи, отримавши похоронку, продовжував вірити, що рідна йому людина наперекір долі жива, можуть зрозуміти ті слова.

Нині до Тернопільської обласної та міської та районної організації Товариства Червоного Хреста України приходять не лише ті, у кого безвісти зникли родичі у Другій Світовій війні, зникли рідні під час стихійних лих чи в інших екстремальних ситуаціях. Друге десятиліття двадцять першого сторіччя принесло неочікувану війну в мирну хліборобську державу Україна, під час якої загинули десятки тисяч військових, мирних жителів, під час бойових дій у багатьох безвісти зникли діти, батьки. Люди втрачають зв’язок з рідними навіть в подорожах, прогулянках…

За п’ять місяців 2017 року за допомогою до організації Товариства звернулося 45 осіб. Багато людей не знають, де шукати у таких випадках допомоги. Тому працівники організації використовують різні методи, щоб донести інформацію до людей. «При проведенні різних заходів завжди знаходимо хвилинку, щоб розповісти про значення розшукової роботи, – ділиться голова Тернопільської районної організації Товариства Червоного Хреста Ольга Нижник. – Значна увага приділяється роботі з молоддю у загальноосвітніх школах та вишах. У пришкільних літніх відпочинкових таборах з денним перебуванням дітей з малозабезпечених сімей при проведенні свят здоров’я значна увага приділялася саме питанням розшукової роботи. Було поширено більше 800 листівок організації Товариства Червоного Хреста України «Дайте знати про себе рідним! Ваші рідні хвилюються за вас!»

Ternopil_rozshuk1
Галина Юрса, фото автора