Кошти держбюджету для патронажної служби йшли виключно на оплату праці сестер

Нещодавно організація Transparency International опублікувала звіт про ставлення до корупції в Європі і Центральній Азії «Барометр світової корупції (Global Corruption Barometer)». В ньому повторюються безпідставні звинувачення на адресу Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ), що були зроблені Державною аудиторською службою восени 2016 року.

У звіті Державної аудиторської служби щодо планової ревізії Міністерства охорони здоров’я України йшлося про те, що протягом 2013–2015 років та І кварталу 2016 року міністерство з державного бюджету профінансувало 252,3 млн грн на утримання патронатної служби ТЧХУ, яка нібито не здійснювала діяльності у сфері охорони здоров’я.

Цитату прес-релізу Transparency International України про те, що «Українське Товариство Червоного Хреста, за даними звіту, не змогло розповісти про те, куди витратило отримані від держави 253 млн грн» не можна залишити поза увагою. Товариство Червоного Хреста України завжди мало прозору звітність щодо діяльності та витрат патронажної служби, служби розшуку та спеціаліста з міжнародного гуманітарного права (3 090 посад патронажних медсестер, 10 посад у службі розшуку і 1 посада спеціаліста з міжнародного права), які фінансуються з держбюджету.

Наведемо цифри за 2013-2015 роки та 1-й квартал 2016 року:

  • Загалом на фінансування зазначених посад із бюджету було перераховано 255,4 млн. грн.
  • Із цієї суми податки на заробітну платню склали 65,8 млн. грн.
  • Сплата членського внеску до Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця склала 0,852 млн. грн. за три роки (2013, 2014 та 2015 відповідно).

З урахуванням витрат Товариства на послуги зв’язку та поштове листування з метою розшуку, послуг банку за проведення видатків на заробітну плату, середньорічна заробітна плата співробітників патронажної служби, спеціаліста гуманітарного права та служби розшуку ТЧХУ становить у 2016 році 1 640 грн. 45 коп. на місяць. Основним завданням служби розшуку ТЧХУ є з’ясування долі осіб незалежно від національності та державної належності, які пропали безвісти або потерпіли внаслідок Другої світової війни, сучасних збройних конфліктів, стихійного лиха і надзвичайних ситуацій та надання допомоги біженцям і мігрантам у відновленні родинних зв’язків. Розпорядженням Кабінету Міністрів України (№ 694-Р від 07.09.1993) відповідним державним установам доручено сприяти роботі служби розшуку. Всі розшукові заходи здійснюються Товариством для громадян України безкоштовно та відповідають праву людини на збереження особистої інформації. Станом на 8 листопада 2016 року у зв’язку із збройним конфліктом на сході України в службі розшуку відкрито 598 справ з розшуку. На цей час 446 справ в службі розшуку були закриті.

Патронажні сестри надають медичну допомогу, догляд, обслуговують самотніх та позбавлених опіки непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, ветеранів війни та праці, інших соціально незахищених категорій населення, тобто виконують доволі важку – і фізично, і психологічно – роботу. Допомога надається на дому, на базі центрів і кімнат медико-соціальної допомоги, лікарень, хоспісів та інших закладів Червоного Хреста.

Патронажна служба Товариства Червоного Хреста України у цифрах (дані за І півріччя 2016 року):

  • 104,6 тис. первинних хворих, яким надана допомога на дому. Серед них 3,6 тис. інвалідів війни, 4,3 тис. інвалідів праці, 20 тис. учасників війни, 2,8 тис. інвалідів дитинства. 17,6% кількості первинних пацієнтів (18,4 тис.), яким надана допомога вдома, – обмежені в пересуванні.
  • 7 445 003 послуг, які підопічні отримали на дому.
  • 83 центри з надання першої допомоги, соціальної підтримки та реабілітації.
  • 256 кімнат соціальної допомоги.
  • 535 банків одягу до яких було 357 тис. звернень по допомогу.
  • 2 лікарні Червоного Хреста.
  • 2 хоспіси Червоного Хреста, в яких надано допомогу 191 особі.
  • 652 сільських волонтерських пунктів першої допомоги, кількість звернень – 57 363.

Патронажні сестри надають медичну допомогу підопічним вдома, щодня відвідуючи від шести до восьми підопічних, у тому числі, у найвіддаленіших, майже покинутих селах. Тепер, коли припинена фінансова підтримка патронажної служби з держбюджету, виникає питання – хто буде робити ін’єкцій, перев’язки, міряти тиск і приносити ліки лежачим хворим, яких не можуть обслуговувати не тільки працівники районної поліклініки, а й навіть найближчі родичі, яких у більшості підопічних просто нема?

Навіщо жахати громадян України 255,4 млн. виділених за 3,5 роки з Державного бюджету грошей, було би доцільніше порахувати фактичні витрати держбюджету на 1 підопічного патронажної служби.

За І півріччя 2016 року патронажна служба на заробітну плату медсестер отримала з держбюджету 15 261 075 гривень. Отже, фактичні витрати державного бюджету на обслуговування одного первинного пацієнта на дому патронажною службою ТЧХУ складають 24,3 грн. на місяць або близько 81 копійки(!) на день.

Якщо додати до первинних хворих підопічних, що отримали допомогу в центрах, кімнатах соціальної допомоги, в хоспісах, банках одягу, то вище наведені суми стануть майже удвічі меншими.

Необхідно також зазначити, що держава не фінансує витрати на ресурсне забезпечення функціонування патронажної служби та її мережи. Адміністрування патронажної служби, забезпечення патронажних сестер усім необхідним для виконання їх службових обов’язків, облаштування кімнат для надання медико-соціальної допомоги, відбувається виключно силами Товариства.